Чому поляки не розуміють українців, а українці – поляків?

Тому що українці до сільського господарства відносяться як до бізнесу, а поляки – як до соціальної програми підтримки села. Тому що аграрна економіка економіка України побудована на великих фермерах та агрохолдингах, яких в Україні 40 тис, а в Польщі – на малих фермерах, яких там 1,5 млн!

І конфлікт виник, в першу чергу через те, що ці два різні світі, ці дві різні моделі економіки, зіткнулись між собою.

Так, з точки зору бізнес-ефективності, наша модель виявилась ефективнішою. І наші продавці зерна легко могли б знищити польських, а замість них зайняти цей перспективний ринок, чого вони напевно і прагнули.

Однак, намагаючись спонукати поляків до чесної конкурентної боротьби, в нас не враховують одного – самі поляки цього не хотять!!! Вони не хотять укрупнятись, об’єднуватись в великі холдинги, як це робимо ми.

І насправді, їм це не потрібно! Бо, можливо, їхня модель має сумнівну ефективність, але з точки зору макроекономіки ця модель є ефективнішою ніж наша. Бо вона дозволяє великій кількості людей у селі, там де важко знайти роботу, забезпечувати себе самостійно. Якими б вони неефективними не були. А забезпечуючи себе, вони витрачають гроші в економіку, які далі підтримують її зростання.

У нас, на жаль цього, не розуміють. Бо зациклюючись на бізнес-ефективності, в нас не враховують що на макрорівні, наша власна модель має величезні проблеми. Скільки один великий фермер створює робочих місць зараз? 5-10. Причому часто буває так, що тракторист відпрацює сезон, а потім фермер його відправляє на біржу праці до наступного сезону. З точки зору бізнес-ефективності, це називається cost-cutting. А от з позиції макро, всі інші жителі села сидять без роботи. А це провокує падіння занятості, доходів, сукупного попиту і податкових надходжень у бюджет.

Скажу навіть більше. Саме наша модель привела до того, що наша країна навіть не в змозі себе захистити і просить союзників. В нас навіть до війни тотально не вистачало грошей на все і ми економили на чому тільки можна, скорочуючи навіть важливі витрати. Чому? Бо наша ефективна аграрна бізнес-економіка не могла генерувати такої суми податкових надходжень!