І якщо згадати історію останніх десяти років, вона там не припинялась протягом усього цього часу.
Колись давно, ще в далеких дев’яностих, колишню станцію для прокату човнів взяв в оренду бердичівський підприємець і понад десять років там діяло кафе «Наяда». Потім йому набридло самому займатись бізнесом, і він здав його в суборенду житомирським бізнесменам, з якими потім довго і безуспішно судився.
У міськвиконкомі старались їх помирити або ж напряму передати землю житомирським підприємцям, але це привело лише до жахливого випадку, коли Володимир Синявський підпалив себе прямо на сесії міської ради.
Зрозумівши, що цей спір може бути нескінченним, в 2018 році міська рада надала житомирській підприємиці Ользі Журавській в оренду сусідню земельну ділянку площею 300 квадратних метрів, поряд з закритим кафе «Наяда». І надала не на три чи п’ять, а на цілих 49 років.
В 2022 році вже син Володимира Синявського представляв на сесії свій проєкт масштабного будівництва на місці старого кафе, але далі представлення справа не пішла. Тоді він обіцяв облаштувати навіть футбольне поле та облагородити чи не всю паркову зону, але на таке «геройство» на той час вже «підписався» наш народний депутат і його молода команда.
І лише вчора на засіданні земельної комісії виявилось, що обіцянки щодо благоустрою всього пляжу давала ще в далекому 2018 році та сама пані Журавська. Вони були записані в умови надання земельної ділянки в оренду: очистити берегову смугу пляжу від водоростей та мулу; привезти пісок на пляжну зону; збудувати туалет, встановити 18 ліхтарів, встановити три роздягальні, встановити 20 лавок, посадити 10 дерев і 50 кущів і встановити дитячий майданчик.
А згадали їх тепер тому, що до міської ради надійшла заява від представника підприємиці Журавської про надання дозволу на передачу землі в суборенду. Співробітники управління містобудування знайшли той старий договір, перечитали умови, звірили їх з тим, що справді зроблено на пляжі, і підготували проєкт рішення про відмову в наданні дозволу про суборенду.
Але орендар та потенційний суборендар прийшли вчора на засідання комісії, щоб представити свої аргументи проти такого рішення. Чоловік Журавської розповів, що тоді, в 2018 році, вони почали виконувати умови договору і чимало вже зробили. Мул почистили, пісок привезли, дерева посадили й узялися до будівництва ресторану. Але потім ковід, війна, словом, плани потрібно було змінювати, й оскільки в договорі оренди не було вказано термінів, за які мало відбутись покращення всього пляжу, то він вважає, що умови договору вони не порушили. А щоб ділянка не пустувала, він і знайшов суборендаря, яка хоче зайнятись тут бізнесом.
Марина Кидисюк, яка хоче тут встановити павільйон для закладу швидкого харчування, своєю чергою розповіла депутатам та всім присутнім на комісії, що вона хоче, щоб на пляжі нарешті з’явився пристойний заклад харчування, щоб ні містянам, ні гостям Бердичева було не соромно сюди завітати. Досвід у цій сфері вона має, адже утримує сімейне кафе «Умка», клієнтів знаходить в соцмережах, оскільки є активною блогеркою, і взагалі закликала депутатів не чинити перешкод гарній ініціативі.
Депутати оглянули представлений ескізний план і дали рекомендацію змінити проєкт рішення про дозвіл на суборенду землі на позитивний. Але остаточне рішення буде ухвалюватись безпосередньо на сесії, яка запланована на 11 червня.
Сьогодні я підійшов до місця майбутнього кафе, яке заростає потроху бур’янами й хащами, і пересвідчився, що вони аж ніяк не додають привабливості нашій майже центральній зоні відпочинку. А якщо підприємиця здійснить свій план (а вона береться і лавки, і ліхтарі на пляжі встановити), і водночас запрацює і кафе «Наяда» зі своїм планом, то в бердичів’ян міста з’явиться ще й вибір, до якого кафе піти на пляжі, а конкуренція лише підштовхне їх до надання якісних послуг.
P.S. Хоча міська рада могла б надати підприємниці й іншу земельну ділянку поруч, і тоді б конкуренція була б уже між трьома закладами.
