На Житомирщині прокурори подали 6 позовів до суду із вимогою повернути у власність держави землі, на яких розташовані археологічні пам’ятки. А також зобов’язали органи влади 5 міст розробити охоронну документацію історичних населених місць.
Про це розповіла речниця прокуратури Житомирської області із посиланням на прокурора управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури Лілію Зименко та історика Олександра Романівського.
За їхніми словами, територія Житомирщини була заселена в епоху раннього палеоліту, а це понад 100 тисяч років тому, а відтак в області є багато археологічних пам’яток. Чимало із них свого часу протиправно були передані до комунальної чи іншої власності, а відтак існує загроза їх занепаду.
Органи прокуратури реагують на факти протиправного розпорядження землями історико-культурного призначення. Наразі до суду пред’явлено 6 позовів на земельні ділянки загальною площею 91 гектар.
“Зокрема, за позовом Коростишівської окружної прокуратури зобов’язано приватне товариство повернути державі 4 гектари землі із археологічною пам’яткою-об’єктом культурної спадщини “Стрижівка-1. Поселення ХІІ-ХІІІ століття”, що на лівому березі річки Тетерів. Землі незаконно вибули у власність двох місцевих жителів, які продали їх приватному товариству. Намір розробляти піщаний кар’єр на давньому поселенні викликав значний суспільний резонанс та загрожував повним знищенням археологічної пам’ятки”, — сказала Тетяна Гоша.
Окрім цього, у прокуратурі не допустили протиправне вибуття з державної власності 1,2 га землі з цінною археологічною пам’яткою ХVI-ХVII століть – Городище “Замчище”. Після відкриття провадження у справі відповідачі добровільно повернули державі цю земельну ділянку.
На цей час суди розглядають позови щодо повернення у державну власність земельних ділянок на території Житомирської громади з пам’ятками археології городище ХІІ-ХІІІ століття, 2 поселення І тисячоліття до нашої ери, поселення VII-VI століття до нашої ери, стоянка IV тисячоліття до нашої ери. У Чижівській громаді — з пам’яткою археології “Північне та південне городище літописного міста Возвягеля і посад” ІХ-ХІІІ століття, у Чуднівській громаді — з давньоруським городищем ХІІ-ХІІІ століття.
Також речниця прокуратури розповіла, що прокурори скерували позови до суду до місцевих органів влади 5 міст та селищ області із вимогою розробити історико-архітектурні опорні плани, які мають забезпечити належну охорону історичних місць, запобігти їх руйнуванню та убезпечити від забудови.
“На Житомирщині налічується 10 міст, селищ та сіл, які внесені до Списку історичних населених місць України. Прокуратура встановила, що історико-архітектурні опорні плани самостійно розробили лише міста Житомир, Бердичів, Коростень, Звягель та Олевськ. До органів влади 5 інших стародавніх містечок та селищ, зокрема, Радомишль, Коростишів, Овруч, Любар та Миропіль, скерували позови до суду”, — сказала Тетяна Гоша.
Наразі суд визнав протиправною бездіяльність місцевих органів влади селища Миропіль і зобов’язав терміново розробити та затвердити історико-архітектурну докумнтацію. Позови щодо інших історично населених місць — на розгляді.
Миропіль — селище, яке розташоване на півдні Житомирщини і заселене з найдавніших часів. На його території знайшли знаряддя праці доби неоліту та виявили поселення трипільської культури, поховання доби міді та бронзи, а також давньоруське городище і кургани.
Місто Овруч (древня назва – Вручай) належить до найдавніших міст у Східній Європі. Ця місцевість була заселена ще 5-4 тисяч років до н. е., а місто засноване у 946 році та згадується ще у літописі “Повісті минулих літ” як древлянське місто.
