У бірюзовій гавані Сент-Айвз, графства Корнуол, що у Великій Британії, відпочивальники були шоковані, побачивши поблизу акулу довжиною 3 метри. Налякані підлітки та діти, які у той момент знаходилися у воді, були змушені якомога швидше доплисти до берега.
Інцидент, який вдалося зафільмувати очевидцям, нагадував фрагмент з трилеру “Щелепи”.
За наявною інформацією, близько 30 відвідувачів плавали в океані, коли побачили плавники акули за декілька хвиль від себе. Однак, попри розмір, ця морська істота є абсолютно нешкідливою для людей.
Будучи другою за величиною рибою у світі, після китових акул – “акула велетенська” може лякати, на перший погляд, своєю величезною пащею та тисячами крихітних гачкуватих зубів. Але, за даними National Geographic, вони не мають жодного інтересу до туристів. Зазвичай ці істоти спокійні, оскільки не люблять нічого, окрім поїдання крихітних організмів, таких як зоопланктон.
49-річний британець, який спостерігав за ситуацією, розповів: “Я закінчив свої поїздки на день і прогулювався набережною, коли помітив молоду акулу, що купалася біля стіни гавані. Це неймовірно побачити її так близько, і це дуже рідкісне явище, оскільки ми вже кілька років не бачили в бухті жодної акули”. За його словами, діти почали кричати, побачивши акулу поруч, не знаючи, що вона не представляє загрози.
Раніше велетенських акул виловлювали заради їхнього м\’яса, плавників і печінкового жиру, який використовували для виготовлення ламп, мастил і парфумів. Вважається, що з Північної Атлантики було вивезено до 100 тисяч істот, популяція яких перебувала на межі вимирання.
У 1998 році акули стали охоронюваним видом, але їх все ще збивають човнами, а також вони піддаються впливу шкідливого мікропластику і потрапляють у рибальські сіті. Це один з трьох видів акул, які харчуються планктоном і виходять на мілководдя у весняні та літні місяці, щоб поїсти. До слова, ще на початку ХІХ століття Сент-Айвз вважали серцем рибної промисловості Англії.
