У ХІХ столітті між Павликівкою та Мальованкою на розі вулиць Андріївської (тепер Чуднівська) та Антонівської (тепер вулиця скульптора Олішкевича) заснували Павликівський цвинтар у Житомирі.
У ХІХ столітті між Павликівкою та Мальованкою на розі вулиць Андріївської (тепер Чуднівська) та Антонівської (тепер вулиця скульптора Олішкевича) заснували Павликівський цвинтар у Житомирі.
Спочатку це було місце поховання померлих від епідемій, але згодом воно стало центральним цвинтарем мешканців Павликівки, Мальованки, Закамянки та Корбутівки. Слід зазначити, що це був перший у місті цвинтар з дільницями різних конфесій: православних, католиків, євреїв та мусульман.
Пам\’ятаю, що ще у 1950-х роках там стояли гарні пам\’ятки із полірованого лабрадориту. На пам\’ятниках були написи різними мовами. Павликівський цвинтар ліквідували у 1960-х роках повністю. Його засипали двометровим шаром землі та збудували профтехучилище та спортивний майданчик.
Це майже навпроти Технологічного університету. Минуло 60 років, і про нього забули.
Не збереглися навіть фотографії. Тепер цей цвинтар можна побачити лише на плані Житомира 1915 року, єдиний екземпляр якого зберігся у Національній бібліотеці Польщі.
