«Смугасті» на Житомирщині прижилися, і незабаром вони суттєво потіснять своїх конкурентів із Херсона
Ще 20 років тому ніхто не міг навіть припустити, що десь на півночі нашої області, в Лугинах чи то в Олевську, на полях, де росте здебільшого жито, льон і картопля, будуть сіяти сою, кукурудзу і соняшник. Нині там жито і льон майже не вирощують, а картоплю — лише в обмежених кількостях. Так аграрне поле пристосовується до радикальних змін від глобального потепління, хоча радіти цьому не потрібно, адже соняшникові посіви на десятки років «вбивають» поживність й до того бідних поліських ґрунтів.
Інша справа — кавуни. Їх тепер також вирощують селяни у себе на подвір\’ях, а фермери — на власних полях. Спочатку це був експеримент, а тепер усе більше стає бажаючих доглядати кавуни на своїх городах.
У дачників вони викликають особливе захоплення. Мій знайомий Микола у себе на дачі вирощує кавуни вже другий рік. Спочатку садив невелику кількість, овочі рясно родили, хоча великих розмірів й не досягали. Однак це не знітило господаря, і він вирішив наступного року засадити кавунами цілу грядку.
Схоже, що «смугасті» на Житомирщині прижилися, і незабаром вони суттєво потіснять своїх конкурентів із Херсона. Вже цьогоріч їх вартість на ринках Житомира помітно впала — майже удвічі. Отож, можна більш-менш впевнено прогнозувати, що в перспективі кавунів на Житомирщині побільшає і вони будуть дешевшими.
А поки триває «кавуновий» сезон, варто вміти визначати рівень повної стиглості найбільшої зеленої ягоди. Досвідчені фахівці стверджують, що основний показник — це звук при плесканні кавуна усією долонею. Достиглий кавун видає дуже дзвінкий звук з вібрацією. При цьому колір шкірки кавуна на етапі дозрівання переходить у тепліші відтінки. На грядці поруч із недозрілими кавунами це досить помітно. Також, якщо дивитися на кавун на грядці, то біля корінця, що з\’єднує основне стебло з кавуном, від кавуна відходить закручений вусик та невеличкий листочок. Коли вони обидва всихають — це є ознакою того, що даний кавун вже точно стиглий.
