Помер Володимир Ширма.
Помер Володимир Ширма.
Так сталося, що його підписи стоять на двох моїх грамотах “Книга року Житомирщини” (2018-го і 2024-го років). А особисте спілкування з паном Володимиром (багаторічним очільником Житомирської обласної ради) ламало шаблони, що спілкуєшся з посадовцем, який на тебе дивиться з високої-високої гори.
На спомин хочу розповісти про один невідомий факт з його біографії, до якого я був причетний особисто.
2014 рік. Перемога Майдану. Відразу після неї довелося викурювати “регіоналів” з органів влади у рідному Хорошівському районі. З основним завданням впоралися…
Аж раптом мені телефонує знайомий майданівець і каже: в сусідньому Ємільчинському районі повалення “регіоналівської влади” пригальмовує. Треба допомога. Тож разом їдемо в Ємільчине на засідання місцевої районної ради. Місцеві регіонали пручаються, покидати теплі місця не хочуть. Але народний тиск переважує.
Проте в цій коловерті присутні на засіданні не можуть дійти згоди, хто ж має очолити районну владу після відходу “регіоналів”. Напруження не зменшується.
Тож роблю хід конем. Вибігаю на центральну площу Ємільчиного і розпочинаю експрес-опитування у перехожих, кого вони знають з місцевих депутатів, діячів з нормальною репутацією, хто міг би очолити район. За цей короткий проміжок часу вдалося опитати понад 20 мешканців. З них майже половина вагалась з відповіддю, двоє згадали по одному різному прізвищу, а половина казала однозначно: Ширма!
З цим “голосом народу” повертаюся до зали засідань. Дебати ще у розпалі. І тоді від “майданівського активу” звучить пропозиція висунути кандидатуру Володимира Ширми на посаду очільника району. Заперечень особливих нема. Пропозицію підтримано!
Отака вона пряма народна демократія… Отак без “закулісних тьорок”, “торгівлі впливом” (як це у нас зазвичай буває), спираючись на думку громадян, Володимир Ширма обійняв найвище керівне крісло у Ємільчинському районі. Згодом став депутатом облради від БПП, далі – головою обласної ради.
Не беруся зараз аналізувати весь політичний шлях пана Володимира, але абсолютно впевнений, що це той публічний діяч, чиє ім’я можна пом\’янути незлим тихим словом…
