Перший соціалізований кіт Міккі та його хазяйка Наталія Зубарева-Комнацька приїхали з Польщі до Житомира. Суспільному Наталія розповіла, що за кордоном кіт разом з нею бере участь у концертах, організованих благодійниками для допомоги переселенцям з України.
Житомирянка Наталія Зубарева-Комнацька — педагогиня і співачка, яка з 2016 року виховує першого в Україні соціалізованого кота Міккі, приїхала з Польщі до Житомира. Наталія розповіла, що нині живе у Плоцьку. Там разом з котом вона займається благодійною діяльністю.
“Ми беремо участь у концертах, де фонди. Не самі ми безпосередньо, а фонди чи спонсори, які хочуть щось зробити для Житомира, привезти щось — вони збирають і нас запрошують. Самі ми нічого безпосередньо не збираємо. Нас запрошують на такий волонтерський концерт. Ми також даємо концерти за квитки — дітки купують квитки, бо у нас театр. Таким чином ми собі заробляємо на життя”, — говорить Наталія.
За словами Наталії, у лютому 2022 року, коли вони переселилися до Польщі, Міккі пройшов кілька санітарних та ветеринарних перевірок.
“Спочатку поляки зустрічали нас досить насторожено. Але, коли бачили, що ми розмовляємо українською й польською, тоді крига абсолютно скресала, і поляки відкривали нам серця. Тепер Міккі є найулюбленішим котом президента Плоцька. Ми вже двічі були у нього в офісі. Перед нашим приїздом до України Міккі виграв конкурс “Котячими шляхами”. У Плоцьку на стінах знамениті художники малюють котів. Мій кіт долучився і виграв”, — розповіла Наталія.
За кілька тижнів хазяйка Міккі разом з котом мають повернутися до Польщі.
“Ми залишаємося у Польщі, тому що ми й надалі будемо волонтерити. Міккі ще й виступає в ролі кота-терапевта — ми допомагаємо нашим українцям, які там перебувають. Ми робимо переклади, беремо участь у різних заходах. Всі пригоди Міккі; все, що ми робимо, ми показуємо на його сторінці в Інстаграмі. Це доказ того, що кіт робить це добровільно, без примусу, без жодних таблеток. Міккі —звичайний кіт породи “європейський короткошерстий”. У нас є паспорт Євросоюзу, є фото, і тепер ми можемо їздити по всьому Євросоюзу”, — розповідає Наталія.
Свого кота Наталія підібрала на вулиці у 2016 році — після цього жінка вирішила поекспериментувати і спробувати виховувати кота як одного зі своїх учнів.
“Я вирішила поексперементувати з тим, чи можна, послуговуючись педагогічними методами і прийомами, які я використовую зі своїми учнями у класі для виховання і навчання, виховувати також кота. П’ять з половиною років я виховувала кота, як учня і дитину”, — сказала Наталія.
