Сумна звістка – у Житомирі помер відомий поет, перекладач та художник Анатолій Силович Сірик.
Хай земля йому буде пухом…
Про Анатолія Сірика:
Народжений 28 вересня 1939 року в містечку Чуднові на Житомирському Поділлі, цей український письменник та поет здійснив значний внесок у розвиток національної літератури та перекладацької діяльності. Після закінчення Чуднівської середньої школи, він вступив на будівничий факультет Житомирського технікуму механічної обробки деревини, а згодом продовжив навчання на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.
Протягом майже двадцяти років жив і працював у Черкасах, де очолював літературну студію імені Василя Симоненка. Після цього, з 1981 до 1991 року, перебував у Литві, в місті-курорті Друскінінкаї, де вдосконалював литовську мову, літературу та активно перекладав литовських поетів на українську мову.
У вересні 1991 року він повернувся в Україну, оселився в Житомирі, де працював редактором видавництва «Вісник», а також став одним із засновників і директором приватного видавництва «Сі-еН-еС».
Літературна діяльність
Його літературна кар’єра розпочалася з дебюту у республіканських виданнях у 1968 році, зокрема в альманасі «Вітрила-68», «Літературній Україні», щоквартальнику «Поезія-69» та часописі «Дніпро». З того часу він видав численні поетичні збірки, упорядкував збірник українських народних казок «Чарівна скрипка» та поетичний альманах Житомирщини «Косень ’93», а також редагував книгу «Максим Рильський. В муках моїх золотих».
Автор брав участь у літературних святах Литви «Весна поезії» у 1986 та 1987 роках, у IV Міжнародній Конференції Перекладачів литовської літератури у Вільнюсі (1988), у Першому Всесвітньому фестивалі української поезії «Золотий гомін» у Києві (1990) та Поетичній Друскінінкайській Осені (1990).
Лауреат літературної премії імені Володимира Свідзинського.
