Не шукай відповідей у вчорашніх днях – вони мовчать, мов старі листи, що пожовкли від часу. Не гонися за майбутнім, як за тінню – воно невловиме, змінне, непередбачуване.
Зупинися. Відчуй, як б’ється твоє серце саме зараз. Як сонце торкається твого обличчя, як вітер грається пасмами твого волосся, як світ дихає разом із тобою. Життя триває не в спогадах і не в мріях – воно тут, у глибокому вдиху, у щирій усмішці, у теплому слові, сказаному комусь просто так.
Не відкладай любов на завтра, не бережи ніжність для особливого моменту, не залишай слова вдячності на «пізніше». Віддай їх сьогодні – бо тільки цей день справжній, тільки ця мить твоя. І якщо ти її приймеш, якщо зумієш у ній знайти сенс, то минуле не тягнутиме тебе назад, а майбутнє не лякатиме невідомістю.
Живи так, щоб кожен день був не тінню вчорашнього і не проекцією завтрашнього, а чистим, ясним променем світла, що падає просто тобі в долоні.
