Рідкоземельний капкан.
Одна з основних торгових битв у рамках шостого технологічного укладу розгорнеться за виробництво сировини з рідкоземельних елементів.
Це як спеція на Арракісі, яку добував Дім Атрейдесів: загальна капіталізація ринку може і невелика, але значення величезне.
Зараз основну частину рідкозему контролює Китай.
За допомогою протекціонізму і низьких екологічних стандартів, включно з нехтуванням нормами охорони праці, Китай за допомогою низьких цін на рідкозем практично повністю розчавив аналогічне виробництво в США.
Зараз Китай розробляє величезне родовище залізних руд і рідкоземельних металів Баян-Обо у Внутрішній Монголії.
Видобуток залізної руди тут допомагав почати освоювати китайцям ще Радянський Союз.
У США є аналогічне за потужністю родовище в Каліфорнії (Маунтін-Пас).
Але за допомогою демпінгу і протекціонізму Китай переміг.
Тепер США намагаються відновити свій видобуток, але зробити це непросто.
Не дарма ці елементи називають рідкісними.
Потрібно відновити технології та високі переділи в частині збагачення руди і видобутку рідкозему.
Плюс, це величезні ризики, пов’язані з екологією – насамперед із підвищенням радіоактивного фону. Плюс витрата води.
Якщо дотримуватися всіх екологічних вимог і норм охорони праці, то собівартість видобутку буде набагато вищою за ринкову ціну.
Найімовірніше, США намагатимуться запустити такі родовища в інших країнах: у Латинській Америці, Україні або навіть у РФ (і такий варіант не виключений).
І тут нам украй важливо в гонитві за прихильністю Великого Білого Батька з Вашингтона остаточно не загадити своє життєве середовище, опинившись на рідкоземельному звалищі на додачу до Чорнобиля.
