У боротьбі за незалежність та суверенітет України захисники демонструють незламний дух та сталеву відвагу. Війна приносить непоправні втрати, забираючи життя, і має для цього безліч інструментів — від зброї до загострення хвороб. Кожен полеглий Воїн, який стояв на захисті Батьківщини, залишає по собі світлу пам’ять та глибоку тугу у серцях земляків. Шануймо їхній подвиг та зберігаймо пам’ять про них у наших серцях.
У скорботі застигла бердичівська громада. Захищаючи рідну землю та її народ на війні, але поступившись в останній боротьбі — з важкою хворобою, — покинув цей світ бердичів’янин Олександр Коріненко.
Народився майбутній захисник у Бердичеві 16 квітня 1973 року. По закінченні місцевої школи № 2 вступив у місті Хмельницькому до Академії прикордонних військ (зараз — Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького). Одразу після випуску розпочав професійну діяльність у Службі безпеки України, якій лишався вірним до кінця життя.
Олександр Коріненко проходив службу у Вінниці, Хмельницькому, Житомирі, Могилеву-Подільському, Львові та інших містах України. За роки гідної служби здобув авторитет серед товаришів та колег. Був чинним військовослужбовцем Сил Оборони України, стояв на захисті держави та українського народу, разом з побратимами чинив мужній опір рашистським загарбникам на Сумському напрямку.
Важка хвороба, попри зусилля лікарів і Сумщини, і бердичівської громади, не випустила Олександра Коріненка зі своїх смертельних тенет. 24 березня 2025 року Захисник України відійшов у засвіти…
Вічна Пам’ять і Шана тобі, Герою… Честь!
