Макаров Олександр Анатолійович (19.11.1991 – 18.05.2025 рр)
Олександр народився у селі Успенівка на Донеччині. Після закінчення місцевої школи здобув фах механіка в Донецькому інституті залізничного транспорту. Працював у місті Ясинувата, потім — в енергетичній компанії. Згодом працював шахтарем у Вугледарі.
Він був людиною широких інтересів і доброго серця. Займався спортом, захоплювався мото- та автотехнікою, любив природу і тварин. З дитинства мріяв стати водієм міжнародних рейсів. Закінчив музичну школу, майстерно грав на піаніно й гітарі, мав прекрасний голос і слух.
Олександр був надійною опорою для своєї родини. Допомагав батькам, був працьовитим, щирим і безвідмовним. Мав золоті руки і добре серце. Створив власну родину, безмежно любив свою донечку та мріяв про щасливе майбутнє для неї.
З липня 2022 року став на захист України в лавах Збройних Сил. Сумлінно ніс службу, завжди піклувався про побратимів і вірив у перемогу України.
18.05.2025 р смерть вирвала Воїна із лав Захисників, серце його зупинилося.
