У Житомирі попрощалися з Геннадієм Ільчуком, який з перших днів повномасштабного вторгнення став до лав Збройних Сил України, захищаючи українські землі на найскладніших ділянках фронту — під Вугледаром, у Роботиному, на Сумському напрямку. Помер військовий 16 червня внаслідок важкого поранення, що отримав під час виконання бойового завдання.
Про це 19 червня повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Ільчук Геннадій Олександрович (08.04.1971 – 16.06.2025 рр.).
Народився Геннадій Олександрович 8 квітня 1971 р. в м. Житомирі. Частину життя прожив у місті Звягелі, де здобув середню освіту. Після школи – строкова військова служба.
Повернувшись до цивільного життя, працював на заводі «Хімволокно», а згодом — у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні.
Геннадій був людиною виняткової щирості, інтелігентності та працелюбства. Винахідливий, всебічно розвинений, з тонким почуттям гумору. Він мав технічне мислення, «золоті руки» та був електриком від Бога — вмів відремонтувати будь-який електроприлад, усе робив ідеально, до дрібниць. Його стихією були точність і порядок, а життєвим кредо — досконалість у всьому.
Сам проєктував і будував власний дім для своєї сім’ї, створюючи комфорт і затишок. Безмежно любив свою родину, поважав та підтримував батьків.
Був надійною опорою для всіх, хто його знав. Завжди знаходив правильні слова підтримки, був мудрим порадником і добрим другом.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів Геннадій без вагань став до лав Збройних Сил України, боронячи рідну землю на найскладніших ділянках фронту — під Вугледаром, у Роботиному, на Сумському напрямку. Його мужність, відповідальність і стійкість здобули повагу побратимів і командирів. За службу в ЗСУ він був нагороджений почесною відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”.
Отримавши важке поранення під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, Геннадій Олександрович мужньо боровся за життя. Та 16 червня 2025 року серце Героя зупинилося.
Світла пам’ять про Воїна назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя знати цю надзвичайну людину…
У вічній скорботі дружина, батьки, діти, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Воїну – Герою!
