23-річний бойовий медик із Житомира Роман Олійник загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині у серпні 2022 року. За декілька днів до цього він надіслав дружині букет троянд і прощальні слова. Катерина Олійник — його дружина — розповіла Суспільному про історію їхнього кохання та про 5-річного сина Кирила, який, за словами жінки, як дві краплі води, схожий на тата.
“Я не зовсім вірю у потойбічне. Але мені здається, що це дар Божий, що дитина так схожа на свого тата. Тобто після загибелі мого Романа залишилася така його маленька копія — наш син Кирило”, — сказала Катерина Олійник.
Реклама
Катерина Олійник
Жінка пригадала, що за 3 дні до загибелі її чоловік — бойовий медик 1 окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Роман Олійник надіслав їй великий букет троянд і записку зі словами, які стали його прощальним зізнанням у коханні. Йому тоді було 23 роки. Він був батьком їхньої дитини, воїном і її коханим чоловіком. І сьогодні вона робить все для того, аби їхній єдиний син пам’ятав тата.
Роман Олійник
Роман Олійник
Роман Олійник
Катерина розповіла, що Роман родом із Боярки Київської області. Вони познайомилися 8 березня 2019 року у Житомирі. Роман тоді служив у 13 батальйоні 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
Роман Олійник
“Ми з подружкою прогулювалися містом, і в цей час просто назустріч нам ішла компанія хлопців. Вони сказали нам, що хочуть з нами познайомитися. Ми обмінялися інстаграмами і почали спілкуватися. На наступний день у нас з Романом було побачення”, — пригадала історію знайомства Катерина.
Катерина Олійник
За словами жінки, це було кохання з першого погляду. Через пів року після знайомства Роман освідчився їй і запропонував одружитися.
“Він для своїх 23 років, які прожив, досяг дуже багато. Я не кажу про військову кар’єру. Він як був солдатом, так і загинув солдатом. Але що стосується цивільного життя, то він все встиг: одружився, в нього народився син, він і машину купив, і ремонт зробив у нашій квартирі. Просто людина завжди йшла до мети”, — розповіла Катерина Олійник.
Роман Олійник із сином
Роман Олійник із сином
Бути військовим Роман мріяв із дитинства, каже Катерина. З її слів, він спробував здобути освіту менеджера, а потім кухаря, однак покинув навчання і вступив до Житомирського військового інституту. Згодом уклав контракт із 95 окремою десантно-штурмовою Поліською бригадою.
Катерина пригадує, що її чоловік постійно був на навчаннях, а з 2018 року служив у зоні проведення операції об’єднаних сил. Після закінчення контракту змінив професію. У 2020 році Роман став батьком. У перший день повномасштабного вторгнення чоловік поїхав у військкомат.
“У нас з ним тоді була серйозна розмова. Я йому пояснювала, що він тільки резервіст і що в нього закінчився контракт. І що він буде першим, кого відправлять у зону бойових дій, якщо буде в цьому потреба, проте він мене не слухав”, — розповіла Катерина Олійник.
Спочатку Роман, зі слів дружини, служив у територіальній обороні, потім бойовим медиком 1 окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Жінка каже, що її чоловік постійно жив між службою та сім’єю.
Востаннє вони бачилися у серпні 2022 року. Тоді, каже, Роман приїжджав у відпустку, а вони із сином якраз повернулися з Польщі.
“За тиждень до загибелі він був у відпустці вдома. Тобто він у суботу поїхав і через тиждень у суботу загинув. Рівно за тиждень після відпустки. Ось як зараз пам’ятаю: Роман сидить за столом і каже мені: “Я більше не повернуся додому”, — розповіла Катерина Олійник.
Востаннє дружина воїна розмовляла із чоловіком телефоном 20 серпня в день його смерті. Каже, Роман тоді виконував бойове завдання на Херсонщині і отримав поранення, внаслідок якого і помер.
“Він був живий після поранення. Просто його не довезли із травмами. Він помер у машині, яка його доправляла до стабілізаційного медичного пункту”, — сказала дружина воїна.
Катерина розповіла, що за 3 дні до загибелі Романа вона отримала від нього букет із троянд і записку: “Між нами – відстань, але для мене її не існує”.
“Із квітів ми зробили столика, а напис я просто переклала англійською і зробила тату”, ؙ— розповіла Катерина Олійник.
Столик із троянд
Зі слів жінки, вона постійно розповідає синові про тата, аби він про нього пам’ятав.
“Наш син каже, що тата любить понад усе. І це при тому, що він його не пам’ятає. Бо йому було 2 рочки, коли він бачив його востаннє. Як він може його пам’ятати? Але я не даю йому його забувати. Я йому постійно розповідаю про тата. У нас фотоальбом є Роминих фотографій”, — сказала Катерина Олійник.
Жінка каже, що син часто бере в руки дитячий автомат і каже: “Я буду лякати росіян. Я візьму ось це і їм кінець”.
Кирило, син загиблого військового
Сімейний фотоальбом
За словами Катерина Олійник, вони разом із сином часто беруть участь у хвилинах мовчання і в мирних акціях на підтримку військовополонених та зниклих безвісти на фронті.
“Коли ти стаєш частинкою цієї великої родини, ти розумієш, що у тебе є опора. Тобі є кому подзвонити у тяжку хвилину. У тебе є у кого запитати поради. І ти так само можеш допомогти іншим людям. Принаймні, можеш надати їм якусь пораду. Я знайшла своє оточення, коло спілкування. Хоча, дуже шкода, що за таких сумних обставин”, — каже Катерина Олійник.
Катерина Олійник на одній із мирних акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти
Кирило, п’ятирічний син загиблого воїна Романа Олійника. Житомир. Фото надала Катерина Олійник
