Газета «Субота» пройшлася по маркетах і ринках Житомира, подивилася на цінники.
Ціни на овочі (огірки, помідори, солодкий перець і баклажани) падають, незважаючи на розпал сезону заготовок на зиму, але вони трохи вищі за ціни серпня 2024 року, коли кілограм білих баклажанів прямо з грядки на бордюрі біля Житнього ринку можна було купити за 25 гривень. Сьогодні бордюр хоче 50. Ціни ж на кабачки-цукіні, як і рік тому, з’їхали до нуля – тобто, їх повно, а попиту майже немає, і мешканці приватного сектора готові ділитися своїм урожаєм з кожним перехожим – не викидати ж! Згадався торішній прикол у соцмережі: на фото – купка кабачків і записка: «Віддам безкоштовно. Свої не додавати!». Ось тільки одними кабачками ситий не будеш.
З помідорами та огірками справи йдуть інакше. Якщо минулого року погода була майже ідеальною, то цього року: дуже холодна весна, посуха, а потім проливні дощі створили великі проблеми для дачників і селян. Помідори у відкритому ґрунті косить фітофтора, огірки масово всихають. Пропозиція явно менше, ніж минулого року, але, схоже, і споживання знизилося. Ціни на рослинну їжу якщо і піднялися, то не до астрономічних висот. Що стосується цін на м’ясо – вони стають не по кишені не тільки пенсіонерам (якщо вони не прокурори)…
У пік сезону заготівель на зиму «Субота» походила по ринках і маркетах Житомира, промоніторила ціни на їжу, і ось, що побачила.
Почнемо з оптового ринку, який у Житомирі називають «Малинський». Ми не побачили тут руху, як у передвоєнні роки, не побачили фур, завантажених цибулею та кавунами, і тисяч людей – зачинені павільйони, майже порожня ринкова площа. Серед нечисленних продавців помідорів, перцю, кавунів переважають представники азербайджанської діаспори, зустріли одного араба-палестинця – схоже, цих хлопців звук повітряної тривоги не лякає. Еталонними товарами ми обрали для себе: помідор-слива, перець «Білозірка», цибуля біла, цибуля синя, кавуни.
Отже:
- Помідори – від 25 до 55 грн за кілограм при мінімальній партії 5 кг,
- перець – від 20 до 40 грн/кг,
- цибуля – 25 грн/кг,
- кавуни – 20 грн/кг,
- огірки – 40 грн/кг.
Їдемо на Житній ринок, куди дрібний бізнес перетягує товар з Малинського:
- помідори – 30 грн/кг,
- перець – 55 грн/кг,
- цибуля – 25 грн/кг,
- кавуни – 25 грн/кг,
- огірки – 60 грн/кг.
Тобто, помідори і цибуля – приблизно на рівні минулого року, а ось кавуни істотно подорожчали (минулого року коштували близько 15 грн. за кг).
Особливо слід звернути увагу на таке явище як «бордюр» – це тротуари по обидва боки вул. Хлібної біля Житнього. Тут люди продають вирощене на своєму подвір’ї, торгують також дрібні фермери. Торгують вони дуже цікавими фруктами та овочами, яких немає на території офіційного ринку. Це асортимент, який гідний кращої вітрини, ніж асфальт. Дійсно, бізнесмени та їхні продавці торгують на території Житнього в затишних кіосках, захищених від спеки та дощу, а «приватний сектор» і дачники, чомусь, змушені виставляти свої товари на брудному асфальті. Вони не захищені від різного роду вимагачів, а покупець не захищений від неякісного товару. Плюс – практично непрохідні для пішоходів тротуари. І винні в цьому зовсім не садівники-городники, які, в основному, пенсіонери і які продають те, що виростили своїми руками. Винна міська влада, яка не вважає за потрібне надати їм кращі умови для торгівлі, незважаючи на те, що значна частина Житнього ринку ніяк не експлуатується. І це не дурість, ні, це – цинічний ідіотизм.
Отже, що пропонує бордюр
Це не калібровані за розміром і не сепаровані за сортами помідори. Які виросли, такі й принесли люди сюди. А виростають у них ну дуже цікаві томати: і червоні, і чорні, і жовті, і в смужку; великі і маленькі, кругленькі і довгі. У них є одна спільна властивість – вони пахнуть свіжістю. Ціни вищі, ніж на базарі: від 50 і аж до 80 грн за кілограм, але вони того варті.
Огірки продають відрами: маленьке, п’ятилітрове – за 100 гривень. Зрозуміло, що 10-літрове – вдвічі дорожче.
Особлива фішка бордюру, мабуть, дрібні фермери. Ось, наприклад, фермер Женя з Луки продає вирощені в його господарстві невеликі кавуни з жовтою м’якоттю (30 грн/кг) і кукурудзу (20 грн/шт). Позитивний усміхнений хлопець і овочі у нього такі ж позитивні (торгує буквально під табличкою на стіні будинку: «Хлібна, 23» – рекомендуємо).
Заглянули ми також у маркети: Сільпо і Метро. Тут розписувати довго нічого: помідори, солодкий перець явно тепличного походження, ціни – неконкурентні (від 45 грн/кг і до 90). Огірків не побачили взагалі. Як довго такий товар зможе протриматися на прилавках і у скільки він обійдеться маркетам? Якщо чесно: не знаємо і не розуміємо.
А ось по цибулі в Сільпо і Ашані можуть цілком конкурувати і з «Малинським», і з бордюром, не кажучи про Житній ринок: 14 грн за кілограм. Це ж можна перетягувати буквально через дорогу на прилавки Житнього, де цибуля по 25! Хто знає, може, саме так це і відбувається? Дійсно, навіщо їздити на оптовий «Малинський»… Здивували ціни на кавуни в Ашані – всього 17 гривень за кг (на Житньому – аж 25).
Окрема тема – м’ясо. Воно стає все менш доступним для мешканців міста навіть із «середньою» зарплатою в 400 євро. «М’ясна інфляція» просто шалена. Якщо рік тому теляча шинка коштувала біля 240 грн/кг, то тепер – до 310. До речі, в Сільпо, як здається, дуже хороший постачальник телятини – м’ясисті реберця (210 грн за кг) просто чудові. І оссобуко (гомілка) – теж відмінна і за ті ж гроші. Рік тому ребра і оссобуко коштували 150. Зростання – 140%. Цікаво, де це економісти побачили дефляцію… Свинина (шинка, лопатка) – по 217, куряча тушка – по 110 (рік тому – до 90 грн).
М’ясний павільйон Житнього ринку теж не радує цінами. Мабуть, тут вони навіть крутіші, ніж у Сільпо. Теляча шинка – до 300 грн/кг, барбекю – 400. Може, і справді варто задуматися про перехід на вегетаріанську дієту (як вам, наприклад, капустяний люля-кебаб)? Втім, знайшлася якісна шинка по 260. У Світлани (її багато хто знає – робоче місце 143, там, де торгують бараниною). Вона пояснила, що її цінова політика – забезпечити великі обсяги продажів, а не продавати кілька днів одну тушу. Її не люблять всі до одного торговці телятиною, у яких шинка по 300. Проте люблять покупці. Що стосується свинини, ціни нижчі, ніж на телятину, але теж виглядають, як пропозиція стати вегетаріанцями – шинка по 250.
Загалом, м’ясний павільйон виглядає сумно – заповнений торговцями м’ясом ледь наполовину. Серйозно знизилася пропозиція. І, якщо говорити про телятину/яловичину, краще не буде – за кілька останніх років катастрофічно знизилося поголів’я великої рогатої худоби в домашніх господарствах селян. Можна годинами їздити від села до села і не побачити жодної корови на луках. Це схоже на катастрофу, а може, на глобальне переформатування села – місце домогосподарств на ринку продуктів харчування займуть агрохолдинги і фермерські господарства. І буде, як в Європі: якісно і… дуже дорого.
По ринках і маркетах бігала
Сніжана Вечір
