Будівництво меморіалу загиблим бердичів’янам, що розпочалось кілька місяців тому, знову завмерло на невизначений термін. Знаходиться воно в центрі міста, багато людей щодня спостерігають за розритою вулицею, в тому числі і поранені військові, які лікуються в госпіталі.
Для того, щоб розібратись з причинами зупинки будівництва в міській раді вчора зібрали робочу нараду, яка мала бути одночасно засіданням двох депутатських комісій, але через відсутність кворуму стала просто емоційною розмовою небайдужих бердичів’ян.
Журналістів теж спочатку обіцяли запросити, але потім, напевно, забули, тож довелось відтворювати події за враженнями учасників зібрання та частково чутними репліками з відеотрансляції, яку все-таки увімкнули сподіваючись на кворум.
В актовій залі виконкому депутати міської ради та секретар ради, який нині виконує обов’язки міського голови розмістились навпроти заступниці міського голови Наталії Палкіної та директора фірми, що виграла тендер з будівництва пам’ятника. Тобто, Богдан Коляда відразу визначився, на чиїй він стороні.
Дискусія була недовгою, але емоційною. Адже, як виявилось, проблем, що сповільнюють будівництво є багато. Це і недоладно зроблена проектна документація, яку ніхто з управління ЖКГ не перевірив, це і необхідність перенесення високовольтного електричного кабелю, яке теж не було заплановане, це і наявність інших будівельних об’єктів у підрядника, де задіяні працівники.
Адже, саме ця фірма (житомирське приватне підприємство «Енергія») крім будівництва пам’ятника в Бердичеві ще й є субпідрядником на заміні водогонів по вулиці Садовій, і як днями виявилось, ще й отримала договір на мільйон гривень від водоканалу на пересипання фільтрів на насосній станції (про це буде окрема публікація).
Загалом, більшість претензій на зібранні адресувались Наталії Палкіній та управлінню ЖКГ, роботу якого вона курує. Мовляв, потрібно перевіряти проекти, які замовляються ще до того, як їх починають виконувати і вилазять сотні нестиковок. (До речі, на коригування проекту по заміні водогонів на вулиці Садовій та іншим об’єктам договору з НЕФКО, водоканал заплатив, чи заплатить, 550 тисяч гривень – ред.).
Про проблему відсутності в управлінні ЖКГ професійних кадрів знали давно, але зараз стало ще більш зрозуміло, наскільки великою вона є.
Богдан Коляда, який сьогодні виконує обов’язки міського голови це теж розуміє, тому і хотів взяти на роботу заступником мера з питань ЖКГ досвідченого господарника Костянтина Анучіна, але це йому поки що не вдалось. Саме тому, сьогодні Коляда сам поїхав до Житомира в обленерго вирішувати проблему з перекладанням високовольтного кабеля біля пам’ятника.
Так само проблемним є закупівля екранів (телевізорів), які мають бути вмонтованими в бетонні стели пам’ятника, і на яких буде відображатись інформація про загиблих бердичів’ян. Одні кажуть, що в проект заклали екрани, придатні лише для внутрішніх приміщень, інші кажуть, що ті, які б мали бути , вже не випускаються виробником. І це значить, що комусь прийдеться приймати рішення і нести за нього відповідальність, що робити звичайно ж ніхто не хоче.
Взагалі, можна констатувати, що об’єктивних проблем в будівництві сьогодні є дуже багато. Це і відсутність кадрів, і зростання цін, і відсутність техніки, і недостатність фінансування. Але багато є і суб’єктивних, таких як тендерні заморочки, підвищена увага правоохоронців, та небажання брати на себе відповідальність.
Тому й виходить, що навіть ті будівельники, які ще залишились в місті не хочуть навіть дивитись в сторону підрядів бюджетних замовників. Не хочуть морочити голову з паперами на тендер, щоб потім мати проблеми. Адже, на будівництво пам’ятника двічі на тендер ніхто не подавався, і на третій раз без конкурсу було укладено договір з ПП «Енергія» на 3,4 мільйони гривень.
Зрозуміло, що створити комунальну будівельну організацію зараз майже неможливо, але хоча б будівельну дільницю на водоканалі для самостійної заміни мереж було б дуже доцільним. А з приватними підрядниками керівники міста могли б хоча б зібратись, вислухати, почути пропозиції, і дивись, навіть в існуючій тендерній парадигмі можна було б вибудувати ефективну взаємодію.
Одним з можливих варіантів було б створення комунальної будівельної організації, яка буде виступати генпідрядником на торгах, а місцеві будівельники – субпідрядниками. Адже все одно, багато фірм, що виграють тендери, складаються з директора і бухгалтера, техніку орендують, а працівників наймають для виконання певних робіт.
Але, хто це буде робити?..
Олександр Доманський, Ріо-Бердичів
