Радомишльська громада провела в останню путь Героя Володимира Гончаренка.
Яка ж важка і кривава дорога до Перемоги… Її торують наші Герої – ті, хто за покликом серця став на двобій із лютим ворогом, який безцеремонно вторгся на землю України. На жаль, ціна нашої свободи надто велика: жорстока війна щодня обриває життя справжніх патріотів.
24 вересня 2025 року Радомишльська громада та Великорацький старостинський округ із глибоким болем і шаною провели в останню путь мужнього воїна — головного сержанта Володимира Миколайовича Гончаренка, який загинув у бою за свободу та незалежність України. Про це повідомляє Радомишльська міська рада.
Володимир народився 8 червня 1969 року в селі Велика Рача. Закінчив місцеву школу, а згодом — Немішаївський радгосп-технікум за спеціальністю рибовод-іхтіолог. Після строкової служби у 1987–1989 роках працював у Кримоцькому рибгоспі «Білка». Тут він зустрів своє кохання — Наталію, з якою створив щасливу родину та виховав доньку і сина. Володимир був дбайливим господарем, заснував власне фермерське господарство, радів кожному кроку й досягненню своїх дітей.
З початком повномасштабного вторгнення росії він не залишився осторонь — добровільно прийшов до військкомату. Спочатку служив у роті охорони, згодом був направлений до бойової бригади. Обіймав посаду командира гранатометного відділення. Для побратимів він був і наставником, і другом, і старшим братом, який завжди підтримає, порадить і допоможе. Володимир безстрашно йшов у найнебезпечніші місця, залишаючись вірним присязі та Україні до останнього подиху.
Загинув Герой 17.09.2025 року поблизу населеного пункту Новоселівка Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Церемонія прощання з воїном-земляком об’єднала цілу громаду. Рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі села зібралися, аби віддати останню шану Захиснику. Люди зустрічали труну з квітами в руках та зі сльозами в очах, а над рідним селом Володимира майоріли синьо-жовті прапори.
Людина високих моральних принципів, люблячий чоловік і батько, відданий друг і надійний побратим — таким був і назавжди залишиться у пам’яті Володимир Миколайович Гончаренко.
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Кращий сержант» та Почесною грамотою Глухівської міської ради.
Ця втрата — не лише горе для родини. Це біль усієї громади та України. Володимир назавжди увійшов до Пантеону Героїв, які свої життя поклали на вівтар Перемоги.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
