Україна в 2025 році вперше 20 листопада відзначає День захисту дітей, прийнятий на рівні ООН. У Житомирі із початку року зафіксували 110 звернень про насилля відносно дітей або здійснене у їх присутності, в 21 випадку факт жорстокого поводження з дітьми підтверджений. За 10 місяців із родин вилучили 17 дітей.
Про захист прав дітей у складних життєвих обставинах і допомогу, яку їм надають у Житомирській громаді редакторка Українського радіо Житомир Наталія Кулініч говорила із Ольгою Юрченко, директоркою Житомирського міського центру соціальних служб Житомирської міськради, та Ольгою Біблою, начальницею управління у справах дітей Житомирської міської ради.
Як з’являється інформація про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах? Наскільки важлива участь соціальних служб, медиків, поліції, сусідів?
Ольга Юрченко: Якщо ми сьогодні говоримо про спільні дії, де ми маємо спільнотою захищати права дитини на її повноцінне життя, то хотіла би поставити акцент на тому, що дуже складним питанням і проблемою на сьогодні це є домашнє насильство, жорстоке поводження з дитиною. І ми постійно із колегами зі служби у справах дітей міської ради стикаємося з тим, що дорослі люди починають з’ясовувати між собою стосунки, особливо якщо це поглиблено алкогольним сп’янінням, або вживанням наркотиків, ми дуже часто чуємо, що “ми між собою розбираємося, діти спали”. То я хочу закцентувати увагу, що дитина, яка знаходиться у приміщенні, де відбуваються насильницькі дії — чи то психологічне, чи то фізичне, чи сексуальне, чи економічне насильство, якщо діти перебувають навіть за стінкою — вони все це чують і вони є учасниками вчинення цього насильства, тобто вони є постраждалими особами.
Якщо говорити мовою статистики, то, на жаль, на сьогоднішній день протягом 2025 року до Центру соціальних служб міської ради надійшло 552 сповіщення про вчинення насильства, і з них відносно дітей або в присутності дітей – 110. Це дуже велика цифра.
І дуже важко працювати тоді, коли дорослі не хочуть усвідомлювати своєї вини або своєї моделі поведінки, яка руйнує дитячу душу, яка руйнує дитяче здоров’я, дитячу психіку. І, ви знаєте, дуже часто, коли ми спільно виїжджаємо, і дорослі говорять, що у нас конфлікт вичерпано, і ми не потребуємо допомоги, і соціальні служби не мають права втручатися, нав’язувати послуги, наприклад, втручання психолога чи соціальних працівників, дуже часто в таких випадках ми зустрічаємося з рецидивами. Якщо говорити про діток, то на сьогодні у нас в громаді є 21 підтверджений випадок щодо жорстокого поводження відносно дитини. І є дуже велика кількість саме тих дітей, в яких є ризики їх життю і здоров’ю.
А в яких випадках соціальні служби мають право і зобов’язані втрутитися та взяти таку дитину на облік?
Ольга Бібла: У нас в місті працює велике коло взаємодії зі сповіщення про такі випадки.
Першим джерелом, яке звертається до нас, якщо є занепокоєння – це освітяни. Заклади охорони здоров’я теж доволі часто звертаються з приводу недбалості стосовно дитини щодо виконання певних рекомендацій лікарів, наприклад, дитина потребує лікування, а батьки цього не роблять. Поліція, якщо були зафіксовані виклики насилля в родині, де знаходились діти, теж є у колі цієї взаємодії.
Але передусім хотілося б звернутися до тих людей, які живуть поруч. Тому що першочергово вони чують, що відбувається за стінкою їх сусідів, наскільки часто плаче дитина в цій домівці, що це, можливо, пов’язано з тим, що між батьками виникають певні конфліктні ситуації і дитина є заручником ситуації.
Зрозуміло, що не завжди сусіди звертаються, тому що бояться тієї родини, яка живе поруч, якщо ця родина ще має якісь асоціальні прояви. Але я хочу сказати, що такі виклики і звернення сусідів все-таки збільшуються в Житомирі, тобто люди стають більш свідомими. І хотілося б звернутися, звичайно, до родичів таких сімей, тому що прикривають зловживання такої мами або тата, прикривають те, що в родині відбувається насилля.
Часто, коли ми, нарешті, отримуємо звернення, батьки дитини доведені до такого стану, що є потреба у вилученні дитини із родини та позбавлення батьківських прав. Тобто, чим раніше буде звернення про таку родину, тим більше можливостей у всіх структур нашого міста допомогти подолати ту складну життєву ситуацію і лишити дитину в своїй біологічній родині, виховувати її, щоб дитина росла вдома, а не в інші якісь родини.
Ольга Юрченко: Ще такий дуже важливий момент, з чим ми, на жаль, теж стикаємося, це коли ми отримуємо інформацію про те, що над дитиною чиниться насильство.
І ви знаєте, хочу звернутися до наших житомирян і взагалі до, мабуть, всіх нас дорослих. Дуже часто буває так, на жаль, що коли приходить мультидисциплінарна команда, яка має вивчити ситуацію, екстрено втрутитися, дуже часто батьки можуть не відчиняти нам двері, імітувати відсутність у квартирі.
І ми в обов’язковому порядку починаємо звертатися до сусідів. І на цьому етапі дуже важлива співпраця сусідів із соціальними працівниками, які приходять на місце скоєння, я скажу прямо, злочину. Злочину відносно дитини.
І дуже часто люди просто бояться, але якщо ми будемо всі боятися, тоді такі люди будуть продовжувати і залякуватимуть не тільки найближчі квартири, а й весь під’їзд, весь будинок і, власне, все місто. І найстрашніше, що від цього буде страждати дитина.
Коли дитину беруть на облік, що відбувається далі? Яка соціальна підтримка цій родині та дитині надається в нашій громаді?
Ольга Бібла: Якщо ми виявили родину, у якій неналежне виконання батьківських обов’язків або інші причини, за якої ця родина вважається родиною в складних життєвих обставинах, таку дитину ми ставимо на облік Служби управління у справах дітей. Якщо говорити про облік таких родин у Житомирі, то наразі у нас 85 дітей, які стоять на обліку, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов’язків.
20 дітей перебувають на обліку саме з випадків різних видів насилля. 11 дітей – це ті, які самовільно залишають місце проживання.
І у нас в громаді наразі перебуває 757 дітей, яким надано статус дітей, постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Тобто це діти, які внаслідок воєнних дій зазнали психологічного або інших видів насилля.
Такі діти теж перебувають під нашим наглядом, якщо потребують якоїсь корекції, допомоги, тому користуються всіма послугами, які є в наших територіальних громадах.
За такою сім’єю здійснюється постійний контроль зі сторони Служби управління у справах дітей. Це систематичне відвідування такої родини і допомога у залучення інших структур нашого міста для вирішення складних життєвих питань, які виникають в даній родині. Це може бути, наприклад, відсутність документів у мами дитини, і вона не може ні влаштуватися на роботу, ні заключити декларацію з лікарем і так далі. Або, наприклад, дитина не пішла до навчального закладу і не залучена до навчального процесу, чи не проходить медичне лікування. Випадки можуть бути різноманітні, і наша робота, і робота наших соціальних партнерів спрямована на те, щоб покращити умови саме в тій чи іншій родині, допомогти комплексно.
Ольга Юрченко: Там, де низький батьківський потенціал, там, де є ризики для життя, здоров’я дитини або є дуже важка соціально-економічна ситуація, Центр соціальних служб бере таку сім’ю під соціальний супровід. Це комплексна робота усіх тих суб’єктів соціальної роботи, які можуть допомогти у вирішенні певних проблемних питань. Але це також спільне обговорення із батьками, коли складається спільний план супроводу і ми спільно маємо визначити, які пункти цього плану мають виконати самостійно батьки, де їм потрібна допомога, де потрібно коригування, де потрібно долучення інших суб’єктів соціальної роботи або правоохоронних органів, або медичних установ, або органів юриспруденції, можуть бути різні питання.
Дуже важливо, щоб не було принципу, що “у мене складна ситуація і мені всі повинні допомогти”. На жаль, ми з колегами часто зустрічаємося з такими ситуаціями, тому що ми вирішуємо питання не тільки пов’язані з юридичними аспектами, чи працевлаштуванням, чи покращенням здоров’я, а буває таке питання, що ми допомагаємо облаштовувати житло, облаштовувати місця для відпочинку і навчання дітей. Інколи соціальні служби роблять такі речі, які здаються взагалі нереальними.
І найголовніший момент, дуже важливо, щоб дорослі люди розуміли свою відповідальність перед дитиною, перед державою. Тому що буває, що є багато допомоги із всіх сторін, але кінцевий результат, на жаль, такий, що змушені вилучати дитину із родини.
Ольга Юрченко та Ольга Бібла (зліва направо)
Як часто трапляються випадки вилучення дітей із родини в Житомирській громаді? І чи часто супровід дає позитивний результат?
Ольга Бібла: Якщо говорити про 2025 рік, то за 10 місяців цього року нам довелося вилучати із родини 17 дітей. За різних обставин це і залишення дітей без батьківського нагляду, це залишення дітей без продуктів харчування, це невиконання батьківських обов’язків через зловживання.
Є такі моменти, коли дитина вже більше не повертається до родин — якщо, дійсно, є загроза життю і здоров’ю, і батьки не йдуть на співпрацю, і не роблять ніяких кроків, а іноді просто говорять, що “ми не хочемо, щоб нам вже повертали дітей”. Випадки і такі бувають.
Але є випадки, коли, дійсно, ситуація, яка виникла, мотивує, дає поштовх батькам відновити свої сили, повернутися до нормального життя, і такі діти, звичайно, повертаються у свою біологічну родину.
За ними здійснюється контроль, супровід, аби не було рецидивів, повторюваності певних ситуацій. Але, на жаль, такі випадки в нас є. І в цьому році дуже багато було позовів стосовно позбавлення батьківських прав, саме поданих виконавчим комітетом Житомирської міської ради. Наразі у нас 13 таких позовів щодо позбавлення батьківських прав стосовно 21 дитини. Ці цифри, на жаль, щороку збільшуються. І стосовно 10 дітей, рішення вже вступили в закону силу. Ці діти влаштовані до сімейних форм виховання.
Чи всі діти в нашій громаді згодом влаштовуються до сімейних форм виховання, постійних чи тимчасових?
Ольга Бібла: Так, ми маємо 96% дітей, які влаштовані до сімейних форм виховання, тому що у нас мережа сімейних форм постійно розвивається. Ми з колегами робимо все можливе для того, аби такі родини в нашій громаді функціонували і їх кількість зростала.
Ольга Юрченко: У нас більше ста сімей перебувало під соціальним супроводом за 10 місяців 2025-го року. Із них 61 сім’я, де низький батьківський потенціал. Якщо ми порівняємо, що у нас 17 вилучень за рік, а 61 сім’я була під супроводом, то ми розуміємо, що, дякувати Богу, ми маємо також такий непоганий показник, хороший результат, що є люди, є дорослі і батьки, і мами, і тата, які дослухаються, які розуміють, які приймають рішення і про добровільне лікування, якщо є на то потреба, і про отримання навичок батьківства, тобто поїхати в один з центрів в Україні, де їх будуть навчати в стаціонарних умовах саме цих навичок батьківства.
Дуже болюча тема, коли дівчина 18-19 років або неповнолітня народжує дитину. І тут про навички говорити дуже складно, тому що їх практично немає. А якщо юна мама ще із асоціальної сім’ї, або немає взагалі батьків, і вона на державному утриманні, то, звичайно, виникає багато проблемних питань. І саме такі породіллі в першу чергу в полі нашого зору. І тут дуже важливою є також синергія із громадським сектором, із благодійними організаціями, із громадськими організаціями, із благодійними фондами, які взяли на себе такі повноваження, таку відповідальність підтримувати саме такі сім’ї.
Куди і як можна звернутись, щоб повідомити про дитину у складних життєвих обставинах? Чи можна це зробити анонімно?
Ольга Юрченко: Якщо ви занепокоєні ситуацією, звертайтеся до Служби у справах дітей Житомирської міської ради. Адреса — майдан імені Сергія Корольова, 4/2, кабінет 128. Номер телефону 067-44-18-194.
Або до Центру соціальних служб Житомирської міської ради, майдан, Польовий, 8, кабінет 101. Контактний телефон 063-354-6520.
Ми також розглядаємо кожне анонімне звернення, чи то в телефонному режимі, чи то людина прийшла і просто каже, що не хоче називатися, але є така ситуація. Жодне звернення не залишається поза увагою соціальних служб.
Якщо ж ви чуєте за своєю стіною, що там відбувається якась конфліктна ситуація, то першочергово звертайтесь до правоохоронних органів. Це виклик поліції має бути саме за номером 102, і тоді будуть в подальшому залучені всі партнери, які необхідні для вирішення цієї чи іншої ситуації.
