Дипломатія, як відомо, справа тонка, але іноді в неї втручаються… міцні напої. Особливо, коли до справи долучається Житомирський лікеро-горілчаний завод.
Нещодавно Світлана Голікова поділилася історією, почутою від одного з “шанованих” учасників подій, яка сталася під час першого візиту президента США Білла Клінтона до Києва у травні 1995 року.
Горілка замість протоколу
Українська сторона вирішила підготувати для високого гостя особливий сувенір — «президентську українську горілку». Оскільки часу на розробку спеціального продукту було обмаль, Житомирський ЛГЗ швидко взяв за основу свою перевірену «Житомирська ювілейна» (Zhytomyr Jubilee)(80-proof).
Головна “фішка” була в етикетці:
- На ній Клінтон був зображений у колоритному козацькому вбранні.
- Назву погодили у Посольстві: «Presidential Ukrainian Vodka».
Було випущено невелику сувенірну партію — лише 2000 півлітрових пляшок.
Клінтон — козак? Скандал за кілька хвилин до вечері
Найцікавіше почалося, коли горілка вже стояла на столі в Маріїнському палаці, готової до урочистої державної вечері та традиційних тостів з Леонідом Кучмою.
Виявилося, що американські фахівці з етикету та протоколу, побачивши зображення, категорично заявили: такий вигляд президента є сатиричним!
На думку делегації, зображення чинного президента США в незвичному костюмі може бути сприйняте як глузування.
“Ото були переговори! Горілку залишили, пообіцявши, що усе знищать після банкету”, — йдеться в історії.
Таємне “знищення доказів”
Хоча легенда про те, як Кучма буцімто вчив Клінтона пити горілку “з горла” (у що, до речі, вірять багато житомирян!), існує досі, реальні “пристрасті” кипіли навколо пляшок.
Після вечері, аби довести американській стороні, що “сатира” ліквідована, охорона знімала на камеру… процес знищення сувенірної партії.
Втім, оповідач натякає: “Думаю, що тихенько по пляшці кожен собі узяв”. І це, мабуть, найправдивіша частина історії. Справжнє підтвердження того, що “президентська” горілка зберіглася, авторка отримала під час екскурсії на Житомирський ЛГЗ, де директор дістав одну пляшку з “потаємного кутка”.
Але пили того дня, як водиться, все ж таки перевірену класику — “Житомирську на бруньках”.
