Офіцер Збройних сил України Леонід Мацієвський, уродженець Житомира, у 2022 році добровільно став до війська. Після поранення на Луганщині він пройшов реабілітацію й нині продовжує службу, очолюючи диджитал-відділ телеканалу Міністерства оборони «Армія TV». В інтерв’ю Українському радіо Житомир він поділився власною бойовою історією та поглядом на те, як українці мають підтримувати армію.
Як потрапив до ЗСУ
Після початку повномасштабної війни Мацієвський відчував, що має долучитися до оборони країни. До 2022 року він був офіцером запасу, однак для служби йому довелося двічі переконувати ТЦК, адже тоді військо майже не брало бійців без бойового досвіду й молодших за 27 років.
Він пройшов інтенсивну офіцерську підготовку на базі Одеської військової академії, а згодом потрапив до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, де готувався до участі у харківському контрнаступі.
Харківський контрнаступ і звільнення територій
6 вересня 2022 року підрозділ Мацієвського розпочав участь у стрімкому наступі на Харківщині. За його словами, ситуація була невизначена, але українські війська діяли швидко й злагоджено. 25-та бригада успішно прорвала оборону росіян, а десантники розвинули наступ, просуваючись у тил противника, знищуючи його сили та беручи полонених.
Підрозділ звільнив низку населених пунктів, вийшов до Осколу, а потім — до річки Жеребець, наближаючись до Сватового. Мацієвський називає цей період одним із найуспішніших для всієї України.
Поранення, яке він найбільше боявся
На початку 2023 року під час боїв у Серебрянському лісі під Кремінною офіцер отримав тяжке поранення. Під час евакуації пораненого побратима його помітив російський снайпер. Куля влучила в бронежилет, змінила траєкторію, але пошкодила легеню, спричинила переломи ребер та гемопневмоторакс.
Попри критичний стан, йому врятували життя бойовий медик і сержант підрозділу. Леонід зізнається: саме людські якості побратимів — те, що тримає на війні й дозволяє вижити.
Як допоміг Пласт
Мацієвський — вихованець Пласту, і каже, що саме скаутська підготовка дала йому витривалість, стійкість і навички, які виявилися життєво необхідними на фронті. За його словами, більшість пластунів у його житомирському осередку також пішли служити.
Чим українці мають допомагати армії
Офіцер переконаний: сьогодні найцінніша допомога — це особиста участь у захисті держави.
«Найкраще, що можна зробити для ЗСУ — стати їхньою частиною. Бійці виснажуються, їх треба змінювати. Армії потрібні люди», — наголошує він.
Водночас Мацієвський закликає не применшувати роль донатів і підтримки військових у тилу, а також не поширювати панічні або деморалізуючі наративи.
