Коли на одне й те саме спадкове майно претендує кілька родичів, процес його поділу може виявитися непростим. Закон визначає чіткі правила: частки спадкоємців зазвичай є рівними, якщо інше не передбачено заповітом або сімейною домовленістю.
Щоб успадкувати майно, кожен претендент має протягом шести місяців подати заяву нотаріусу. Якщо ж дійти згоди між собою не вдається, питання переходить у правову площину — суд визначає розподіл часток, порядок користування чи грошові компенсації, повідомляє napensii.
У разі відсутності заповіту діє система спадкування за чергами:
Перша черга — діти, подружжя та батьки спадкодавця.
Друга — рідні брати й сестри, бабусі та дідусі.
Третя — тітки й дядьки.
Четверта — люди, які проживали однією сім’єю щонайменше 5 років.
П’ята — інші родичі до шостого ступеня та утриманці.
Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли попередня відсутня або офіційно відмовилася від неї.
Чи можуть інші родичі претендувати на спадщину, якщо в заповіті вказана лише одна людина: пояснюють юристи
Коли померла особа залишає заповіт, у якому спадкоємцем зазначена лише, наприклад, одна дитина, інші родичі нерідко замислюються: чи можуть вони оскаржити документ та отримати свою частку майна? Юристи пояснюють, у яких випадках це можливо, а коли — ні.
Заповіт діє, навіть якщо згадано лише одного спадкоємця
Факт того, що у заповіті не вказані інші діти чи родичі, не є підставою для автоматичного оскарження документа. Заповідач має повне право передати майно одній людині або будь-кому на власний розсуд.
Проте в українському законодавстві існує поняття обов’язкової частки, яка гарантує захист окремим категоріям спадкоємців.
Хто має право на обов’язкову частку спадщини
Навіть якщо цих осіб не згадано у заповіті, вони все одно отримають половину своєї законної частки:
- неповнолітні діти (до 18 років);
- повнолітні непрацездатні діти (інвалідність або пенсійний вік);
- непрацездатний чоловік/дружина;
- непрацездатні батьки.
Наприклад, якщо у померлого двоє дітей і в заповіті згадана лише одна, але друга є неповнолітньою — вона все одно отримає частину спадщини, навіть без згадки в документі.
Чи може інша, доросла та здорова дитина оскаржити заповіт
Юристи наголошують: доросла працездатна дитина не має права претендувати на спадщину лише через те, що її не вказали в заповіті.
Оскаржити документ можливо лише у виключних випадках:
- заповідач був недієздатним або не усвідомлював своїх дій;
- документ було підписано під тиском чи погрозами;
- підпис підроблений;
- порушено нотаріальну форму складання заповіту.
Усі ці підстави потребують серйозних доказів: медичних довідок, експертиз, показів свідків. Якщо таких доказів немає — заповіт залишається чинним.
Коли заповіт визнається дійсним — спадкує лише той, кого в ньому зазначено
У випадку, якщо суд не встановить порушень, спадщина переходить особі, визначеній у заповіті. Інші родичі можуть отримати частку лише за умови, що вони належать до категорій, які мають право на обов’язкову частку.
