Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи доступність сервісів. Передусім це про здатність суспільства чути одне одного в найширшому сенсі слова: поважати потреби, знаходити спільну мову та забезпечувати рівні можливості для кожного. Саме тому в Житомирській академії поліції тривають заняття з жестової мови, які допомагають майбутнім правоохоронцям ефективно взаємодіяти з людьми з порушеннями слуху.
Чергове інтерактивне заняття було присвячене практичним підходам до комунікації з особами, які користуються жестовою мовою. Навчання організували Громадське формування «Капеланський патруль» та волонтери відповідного проєкту. Ініціатива реалізується у межах Національної стратегії створення безбар’єрного простору, що передбачає системні зміни у ставленні та доступі до послуг — зокрема й у сфері безпеки.
Слухачі, які проходять первинну професійну підготовку, поєднали теорію з практикою: опановували базові принципи етичного та коректного спілкування, вивчали дактильну абетку, тренувалися розпізнавати жести та відтворювати власні імена жестовою мовою. Під час заняття кваліфікована перекладачка жестової мови Оксана Козлова демонструвала ключові елементи жестового спілкування та допомагала учасникам відпрацювати навички в реальному темпі діалогу.
Окрему увагу приділили й інструментам, які можуть стати щоденною підтримкою в роботі. Поліцейським рекомендували онлайн-ресурс Spread the Sign для самостійного вивчення жестів, а також ознайомили з процедурою виклику сурдоперекладача через офіційні електронні сервіси, зокрема на сайті Національної поліції України. Це ті практичні рішення, які в критичний момент можуть зекономити час, зменшити напругу й зробити комунікацію справді дієвою.
Найціннішим етапом стала практична частина — розігрування умовної ситуації, пов’язаної з наданням допомоги людині, яка постраждала від протиправних дій. Такі вправи наближають навчання до реалій служби: коли важливо не лише виконати процедури, а й створити відчуття безпеки, підтримки та довіри для людини, яка не чує, але так само потребує захисту й справедливості.
На завершення учасники отримали інформаційні матеріали з рекомендаціями щодо коректного спілкування з людьми з порушеннями слуху та листівки з дактильною абеткою.
