До Житомира на щиті повернувся полеглий Захисник України — Сергій Русланович Мацюк (28 січня 1990 — жовтень 2024).
Сергій народився і виріс у Житомирі в родині залізничників. Навчався у міській школі №10 (нині — ліцей №10), де вирізнявся здібностями до точних наук, мав багато друзів і заслужену повагу однолітків. Після школи здобув фах у Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, а згодом працював у рекламній сфері, реалізовуючи свій творчий потенціал.
У 2011 році Сергій створив сім’ю, а у 2014-му в нього народилася донька, яка стала найбільшою радістю його життя. Навіть у складні періоди він залишався турботливим і відповідальним батьком. Після початку пандемії COVID-19 був змушений змінити сферу діяльності, працював у будівництві, але мрію повернутися до улюбленої справи не полишав.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії Сергій прагнув стати на захист України. Через стан здоров’я певний час не міг служити, однак у серпні 2024 року він приєднався до лав Збройних сил України. Пройшов підготовку та служив стрільцем-санітаром механізованого відділення Першої танкової Сіверської бригади.
У жовтні 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богоявленка на Донеччиніпідрозділ Сергія потрапив під ворожий підрив. Попри отриману акубаротравму, він продовжив виконувати завдання разом із побратимами. 20 жовтня Сергій востаннє вийшов на зв’язок.
1 листопада 2024 року родині повідомили, що воїн зник безвісти. Рідні понад рік жили надією. Лише у серпні 2025 року результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель. Після довгих місяців болісного очікування Герой повернувся додому на щиті.
У пам’яті близьких, друзів і бойових побратимів Сергій Мацюк назавжди залишиться світлою, щирою людиною, надійним товаришем і воїном честі.
Світла пам’ять і вічна слава Герою.
Щирі співчуття родині, близьким і побратимам.
