У мережі з’явилася візуалізація, яка дозволяє побачити, який вигляд мав житомирський замок у давнину. Історики зазначають: це була потужна дерев’яна фортеця, зведена на скелі та затиснута між річками Кам’янка і Рудавка.
Як, за легендою, народився Житомир
Історія Житомира починається не з документа, а з легенди — про воїна, який не прийняв нову владу і пішов у ліси. За міським переказом, назва міста походить від імені дружинника київських князів Аскольд і Дір — Житомира. Після загибелі князів і приходу до влади Олег, воїн разом із дружиною відмовився служити новому правителю й оселився на землях древлян.
Близько 884 року на скелястому мисі між річками Кам’янка і Тетерів він заснував укріплення, яке згодом перетворилося на Житомирський замок. Місце було вибране не випадково: круті урвища, вода з трьох боків і вузькі підходи робили фортецю майже неприступною.
Замок, який витримував навали
Перший замок був дерев’яним, але добре укріпленим. Його оточували вали й канави з водою, а потрапити всередину можна було лише через два підвісні мости. Під землею пролягали ходи, а сама фортеця могла вмістити до п’яти тисяч людей, рятуючи мешканців під час набігів.
Замок неодноразово руйнували й відбудовували знову. У літописах він згадується у 1392 році, коли місто звільнили від Золотої Орди. Та вже у 1399-му після поразки війська князя Вітовта Житомир був спалений. Особливо нищівним став напад 1482 року під проводом хана Менглі-Гірея — місто знищили вщент.
Найбільша дерев’яна фортеця Волині
У XVI столітті Житомирський замок перебудували, зробивши його найбільшою дерев’яною фортифікацією Волині. Його територія сягала 130 на 115 метрів, замку підпорядковувалися десятки сіл, а прибутки давали млини й озера. Саме вигляд цієї фортеці 1545 року згодом відтворив архітектор Георгій Мороз.
Втім, ревізії показували: замок утримували недбало — протікали дахи, бракувало води, харчів і зброї. Попри значні розміри, обороняти його було нікому.
Зникнення замку і пам’ять про нього
Фортеця остаточно втратила військове значення у XVII столітті, а в 1802 році рештки замку згоріли у пожежі. Наприкінці ХІХ століття Замкову гору віддали під приватну забудову, і сліди давнього укріплення зникли з ландшафту міста.
Сьогодні про нього нагадує пам’ятний знак, встановлений у 1986 році до 1100-річчя Житомира, з написом:
«Року 884 тут було засновано місто Житомир».
