Блогер Микола Поліновський з Малина емоційно відреагував на трагедію, що сталася у Києві, де на роботі помер слюсар. У своєму дописі автор розмірковує про інформаційний шум, підміну суспільних цінностей і знецінення людей праці, без яких неможливе нормальне життя міст:
“Трохи роздумів. Читаючи новини — тут усе без змін. Петіни новини. Вовини — на Віталика. Віталік теж по колу.
Тут ще Юля — та я ж єдина, хто бореться за Україну, сміялися навіть німі. А ще якась «зірка» знайшла собі молодого коханця, а то й мало того, що в дьосна влупив, то ще й у нет цю порнуху вкинув. Трампа не згадую — то окремий діагноз.
І тут новина: помер на роботі в Києві слюсар. Не витримала людина декілька днів без сну, на нервах. Оце новина!! Людина у віці 60+ ще пахає і, головне, тихо помирає на робочому місці, щоб оці всі мною перераховані дуркували собі далі.
Ми вже приходимо до того часу, що без мерів, депутатів, опозиції чи влади прожити можемо. А от без слюсарів, сантехніків, людей праці — то ми як без рук. Говном запливемо або замерзнемо.
І ось тут у мене питання: а чому в суспільстві якийсь мудак, який усе життя паразитує, викликає більшу повагу, ніж люди з мозолями на руках? Коли підмінили цінності? Коли красти у власного народу стало вершиною поваги, а праця, наприклад у комуналці, — таким собі «фу»?
Довго про це ще можу говорити. Але співчуваю рідним слюсаря, що помер. І головне — люди, пам’ятайте: без оцих медійних «паразитів» ми проживемо, а без людей праці — точно ні.”
