У Житомирі загострюється дискусія навколо реформи старшої школи. Батьки учнів дев’ятих класів просять міську владу не поспішати з трансформацією ліцеїв у гімназії та дозволити дітям завершити повну середню освіту у тих закладах, де вони навчаються зараз. Свою позицію вони оформили у вигляді електронних петицій.
Йдеться про зміни, які мають запрацювати з 1 вересня 2026 року. Згідно з попередніми планами, більшість ліцеїв Житомирської громади припинять набір до 10 класів і зосередяться на навчанні дітей до дев’ятого класу включно. Старшокласників пропонують переводити до обмеженої кількості академічних та наукових ліцеїв.
Мама дев’ятикласника з ліцею №30 Анастасія Червякова розповідає: для родин це означає не просто зміну школи, а серйозний стрес для дітей. За її словами, підліткам доведеться їздити значно далі від дому, що особливо тривожно в умовах війни. Батьків також непокоїть питання безпеки дороги до школи та назад, а ще — можливі конкурсні відбори.
Жінка наголошує: право на повну загальну середню освіту не повинно залежати від конкурсів, якщо йдеться не про спеціалізовані заклади. Вона переконана, що рекомендації Міністерства освіти і науки не є законом, а остаточні рішення має ухвалювати місцева влада.
У самих ліцеях ситуацію називають невизначеною. Директор ліцею №30 Анатолій Шубін підтверджує: заклад планують переформатувати у гімназію. Рекомендації не набирати десяті класи надійшли ще влітку 2025 року, але остаточні сценарії для учнів і батьків поки не озвучують — чекають висновків робочої групи міськради.
Подібні побоювання лунають і в інших школах. Мама учениці ліцею №5 Олена Труш каже, що проблема виникла раптово — вже на початку дев’ятого класу. Її донька навчалася не за програмою НУШ і розраховувала закінчити 11 клас у своєму ліцеї. Тепер же родині пропонують інші школи, куди потрібно вступати на конкурсній основі та добиратися через пів міста.
У ліцеї №16, за словами мами учениці Тетяни Просандєєвої, близько 70% дев’ятикласників хочуть залишитися у своєму закладі. Батьки з кількох мікрорайонів об’єдналися і ще восени зареєстрували петицію з проханням відтермінувати зміну статусу ліцею щонайменше до 2027 року. Вони переконані: в умовах війни діти потребують стабільності, а не експериментів з освітньою мережею.
Загалом подібні звернення з’явилися також у ліцеях №19, 24 і 26. У міській раді пояснюють: рішення про реорганізацію ухвалює засновник, тобто громада. Саме тому для аналізу ситуації створили робочу групу з посадовців та депутатів.
Ще в листопаді 2025 року міськрада зверталася до МОН з пропозицією відкласти реформу до 2028 року. У відповідь у міністерстві нагадали: заклади мали визначитися зі статусом ще до вересня 2024 року.
22 січня 2026 року робоча група оприлюднила свої рекомендації. Згідно з ними, повну загальну середню освіту у Житомирі планують зосередити лише у шести закладах — ліцеях №1, №12, №34 та ліцеях при університетах. Усі інші школи поступово стануть гімназіями.
Керівник робочої групи Василь Шевченко пояснює: зміни пропонують почати вже зараз, аби дати час на адаптацію. Інакше, за його словами, наступного року місто змушене буде виконувати рішення міністерства в авральному режимі. Також обговорюють коригування маршрутів громадського транспорту, щоб старшокласникам було легше добиратися до нових місць навчання.
У департаменті освіти запевняють: місць у старшій школі вистачить. За словами заступниці директора департаменту Ірини Лавренчук, щороку в громаді дев’ятий клас закінчують близько 3,5 тисячі учнів, і лише половина з них іде до 10 класу. Академічні та наукові ліцеї планують збільшити набір, що, за підрахунками посадовців, повністю покриє потребу.
Водночас не всі заклади прийматимуть учнів без відбору. У частині ліцеїв передбачені конкурси — у форматі тестування або співбесід. У міністерстві освіти наголошують: реорганізація шкіл — це вимога закону, і до 2027 року всі засновники мають привести мережу у відповідність.
Поки депутати готуються голосувати за запропоновані зміни, батьки наполягають: реформу потрібно впроваджувати так, щоб вона не ламала долі конкретних дітей.
