У Житомирі знову загострилася дискусія навколо забудови прибережної смуги річки Тетерів. Цього разу в міській раді заговорили вже не про окремі будинки, а про необхідність розробки нового Генерального плану міста, який мав би остаточно розставити всі крапки в цьому питанні.
29 січня на засіданні регламентної комісії Житомирська міська рада обговорювали ситуацію з маєтками на провулку Річковому — на території, де раніше працювала човнова станція. Ініціатором розгляду став Леонід Крігер, чия дружина є власницею одного з будинків. За рішенням суду, цю нерухомість мають винести за межі прибережної захисної смуги.
Під час засідання зачитали офіційну позицію Крігера. Він наполягає, що будинок був придбаний у 2019 році законно — за нотаріальними договорами з державною реєстрацією. На момент купівлі, за його словами, жодних обмежень щодо використання майна не існувало, а земельні ділянки перебувають в оренді на підставі рішень міської ради або чинних договорів. Крігер також заперечує звинувачення в обмеженні доступу до берега та наголошує: рельєф місцевості нібито не дозволяє безпечно підійти до води саме з цієї ділянки, а альтернативні підходи до річки є поруч. Усі закиди щодо незаконного захоплення землі він називає бездоказовими й заявляє, що має намір захищати своє право приватної власності виключно в правовому полі.
Водночас активісти нагадують про норми законодавства. Зокрема, житомирський активіст Олександр Швецов підкреслив, що стаття 61 Земельного та Водного кодексів України прямо забороняє будівництво в межах прибережних захисних смуг, за винятком окремих гідротехнічних та навігаційних споруд.
Після обговорення члени комісії дійшли висновку, що проблему потрібно вивчати комплексно. Було ухвалено рішення створити робочу групу, яка займеться аналізом прибережної смуги та напрацюванням змін до Генерального плану міста. Водночас у міській раді визнають: це тривалий процес, який може розтягнутися на роки.
Голова регламентної комісії та радник міського голови Олександр Черняхович пояснив, що місто вже виділило 5 мільйонів гривень на розробку Комплексного просторового плану. До нього входить і Генплан, і без цього пакета документів, за чинним законодавством, ухвалювати зміни неможливо. За його словами, мінімальний термін підготовки — близько двох років. При цьому чинний Генплан наразі не відносить будинок Крігера та сусідні об’єкти до прибережної смуги, а суд, ухвалюючи рішення, не враховував наявну житлову та нежитлову забудову. Черняхович визнає: виконання судового рішення може ускладнити життя не лише Крігеру, а й іншим мешканцям, які роками живуть біля річки. Саме тому, на його думку, місту потрібне єдине комплексне рішення, а не постійні точкові зміни Генплану «під кожен окремий випадок».
Активісти ж налаштовані значно жорсткіше. Олександр Швецов наполягає: рішення суду має бути виконане без зволікань, а в прибережній смузі не повинно залишитися жодних житлових будівель. Він стверджує, що на території колишньої човнової станції розташовані будинки заможних людей та посадовців, а судове рішення щодо будинку Крігера не виконується вже близько двох років. За словами активіста, лише після публічного розголосу ситуацією почали активніше цікавитися прокуратура та виконавча служба. Водночас він звертає увагу на суперечливі дії міської ради, яка, попри судові позови щодо скасування оренди, нещодавно знову надала Крігеру землю в оренду.
Таким чином, історія з прибережною смугою Тетерева у Житомирі дедалі більше виходить за межі одного провулка й одного будинку, перетворюючись на системну проблему міського планування, де зіштовхнулися закон, приватна власність і право громади на вільний доступ до річки.
