Житомир попрощався з Воїном-Захисником Павлом Карпенчуком. Його серце зупинилося 26 січня 2026 року після поранення, отриманого під час виконання бойового завдання із захисту України. Захиснику було лише 37 років.
Павло Карпенчук народився 15 квітня 1988 року в Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі №36, яка нині має статус ліцею, згодом здобув повну середню освіту у вечірній школі Житомирської міської ради. Майже одразу після навчання почав працювати — заробляв на життя на будівельних об’єктах у рідному місті та за його межами.
У спогадах рідних і близьких Павло назавжди залишиться щирою, відкритою та небайдужою людиною. Він любив природу, походи з друзями, щиро радів простим речам і мав особливу любов до тварин. Завжди відгукувався на чужу біду і ніколи не відмовляв у допомозі.
Для своєї родини Павло був справжньою опорою. Як старший брат, він дбав про молодших — підтримував, навчав, захищав. Особливою була його турбота про маму, для якої він залишався надійним плечем у будь-яких життєвих обставинах.
Окремою пристрастю Павла була автотехніка. Не маючи спеціальної освіти, він інтуїтивно розумівся на автомобілях, умів ремонтувати машини різних класів, захоплювався швидкістю та всім, що пов’язане з технікою. Його цінували друзі й поважали знайомі. Павло мріяв про власну сім’ю, дітей, дуже любив малечу і понад усе ставив родинні цінності.
У жовтні 2025 року Павло без вагань зробив свій вибір — добровільно став до лав Збройні Сили України, підписавши контракт. Служив стрільцем штурмового спеціалізованого відділення. Під час бойового завдання він зазнав поранення, а ускладнення, посилені серцевою хворобою, виявилися фатальними.
26 січня 2026 року серце Захисника зупинилося.
У глибокій скорботі залишилися мама, рідні, друзі та бойові побратими. Житомир втратив ще одного свого сина — людину, яка мріяла жити, але без вагань стала на захист країни.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику України.
