Перша чоловіча гімназія та історія Великої Бердичівської: Житомир у 1870 році

У 1870 році на вулиці Великій Бердичівській у Житомирі вже повноцінно працював новий мурований корпус Першої чоловічої гімназії. Сьогодні ця історична споруда знайома містянам як головна будівля державного університету імені Івана Франка. Переїзд найпрестижнішого навчального закладу краю на цю локацію суттєво прискорив розбудову всієї вулиці.

Саму гімназію відкрили ще у 1833 році, щоб замінити ліквідований Кременецький ліцей. Спочатку гімназисти здобували освіту в дерев’яному будинку родини Ганських. Після смерті Венцеслава Ганського маєтком володіла його дружина Евеліна, відома як муза французького письменника Оноре де Бальзака. Однак статус закладу вимагав кращих умов, тому у 1862 році на Великій Бердичівській завершили зведення великого кам’яного комплексу. Будівля вміщувала 17 класів, а поруч облаштували два допоміжні флігелі. Незабаром після 1870 року заклад реформували у класичну гімназію з восьмирічним курсом, де особливу увагу приділяли вивченню латині та грецької мови.

Поява гімназії збіглася з періодом активного формування самої магістралі. У XVIII столітті цей напрямок був відомий як Великий Станишівський Шлях, а забудова тут лише починалася. Компанійну назву «Велика Бердичівська» в офіційних документах почали фіксувати у 1830-х роках, щоб територіально відрізняти її від сусідньої Малої Бердичівської. Дослідники досі по крихтах збирають інформацію про те, як виглядала Велика Бердичівська у XVIII столітті, адже її архітектурне обличчя формувалося десятиліттями.

Протягом своєї історії магістраль пережила чимало перейменувань. Наприкінці XVIII століття польські можновладці називали її Українською, підкреслюючи, що українські землі починаються південніше річки Тетерев. У 1919 році вона встигла побути вулицею Симона Петлюри, а з 1920-го майже на сімдесят років перетворилася на вулицю Карла Маркса. Історичну назву повернули лише у роки незалежності.

Зараз старі корпуси Першої гімназії залишаються однією з головних архітектурних домінант міста, нагадуючи про часи, коли Житомир розбудовував свій європейський освітній простір.