За даними управління Державної служби якості освіти у Житомирській області, у 26 територіальних громадах регіону за сім років не з’явилося жодного сертифікованого вчителя. Для батьків учнів це тривожний маркер: у цих школах педагоги не проходять незалежне оцінювання, яке гарантує сучасний рівень викладання, а самі вчителі втрачають законну 20-відсоткову надбавку до заробітної плати.
Загалом за час впровадження програми з 2019 по 2025 рік сертифікацію успішно пройшли 367 педагогів із 40 громад області. Лідерами за кількістю підтверджених фахівців є Житомирська, Звягельська, Коростишівська, Бердичівська, Малинська та Коростенська міські громади. Серед сільських територій довкола обласного центру першість тримає Глибочицька громада — там станом на минулий рік працювали 8 таких вчителів.
Проте географія професійної пасивності залишається широкою. Жодного сертифікованого педагога та навіть експерта з сертифікації немає в 11 громадах Житомирського району, 4 — Бердичівського, 7 — Звягельського та 4 — Коростенського.
«Я думаю, що там ця ситуація в першу чергу складається через те, що всередині громади в закладі освіти навряд чи створюють комфортний простір для того, щоб вчитель прагнув проявити себе і отримати якісь бонуси, які дає сертифікація», — пояснює начальник управління Державної служби якості освіти у Житомирській області Олексій Редько у коментарі для редакторки Українського радіо Житомир Наталії Кулініч.
Гроші, статус та якість освіти: що дає сертифікат
Успішне проходження оцінювання — це не просто папірець для портфоліо. Сертифікований вчитель автоматично отримує 20-відсоткову надбавку до посадового окладу на весь термін дії документа. Крім того, це дає право на позачергову атестацію, підвищення кваліфікаційної категорії та присвоєння педагогічного звання, що також конвертується у фінансові виплати.
Для самої школи наявність таких фахівців прямо впливає на репутацію. В умовах демографічної кризи конкуренція за учня лише зростатиме, і небажання адміністрацій розвивати колектив є однією з причин, через які деякі школи на Житомирщині ризикують взагалі зникнути з освітньої карти.
«Коли управління якості освіти проводить інституційні аудити, наприклад, щойно ми завершили такий аудит в усіх закладах Глибочицької громади, то відвідуючи уроки, експерти відмічають, як якісно відрізняється рівень викладання матеріалу сертифікованого вчителя», — зазначає Олексій Редько.
Посадовець додає, що офіційних скарг на тиск з боку директорів шкіл служба не отримувала. Однак у приватних розмовах педагоги зізнаються, що ініціатива піти на сертифікацію часто зустрічає холод з боку керівництва, яке не бажає створювати комфортні умови для професійного зростання підлеглих.
Результати 2025 року та нові правила у 2026-му
Минулого року випробування успішно подолали 73 освітяни Житомирщини. Найвищий показник успішності продемонстрували вчителі початкових класів — 78% (47 осіб). Історію склали 67% зареєстрованих (11 фахівців), українську мову — 50% (7 фахівців), математику — 42% (5 фахівців). Найважче оцінювання далося викладачам англійської мови: сертифікати отримали лише троє людей, що становить 18% від заявленої кількості.
У 2026 році Міністерство освіти виділило для Житомирської області квоту у 192 місця. Бажання перевірити свої знання виявили 165 педагогів. Цьогоріч правила змінилися: обмеження зняли, і тепер на оцінювання можуть подаватися всі працівники шкіл, які мають навантаження не менше 0,25 ставки. Завдяки цьому на незалежне тестування вперше прийшли навіть директори шкіл.
Перший етап — незалежне тестування фахових знань — уже завершився. До нього дійшли 96 вчителів із 165 зареєстрованих. За словами Олексія Редька, показник явки в області (58,2%) відповідає загальнодержавному рівню. Результати першого бар’єра виглядають так:
- Початкові класи: із 60 вчителів тестування пройшли 40;
- Українська мова та література: із 25 вчителів впоралися 23;
- Історія: із 20 педагогів бар’єр подолали 13;
- Математика: із 28 викладачів далі проходять 11;
- Англійська мова: із 19 вчителів тестування склали 9 (це втричі більше, ніж торік).
«У 2025 році ми були одним з перших управлінь в Україні, яке розглядало апеляцію на результати. Її не задовольнили, оскільки викладені факти не підтвердилися. Цьогоріч вчителі також мають право оскаржувати свої результати, причому як фахових знань, так і оцінювання педагогічного досвіду», — підкреслює керівник обласного управління служби.
Попереду у педагогів самооцінювання, яке триватиме до кінця березня, та найскладніший етап — вивчення практичного досвіду. Експерти наживо оцінюватимуть уроки безпосередньо у школах Житомирщини аж до листопада 2026 року. І лише в грудні Український центр оцінювання якості освіти винесе остаточні вердикти — тоді й стане зрозуміло, чи скоротиться список громад, які поки що ігнорують професійний розвиток.
