Відмови у бронюванні через Резерв+: чому українцям масово присвоюють статус оперативного резерву

Чоловіки відкривають застосунок «Резерв+», сподіваючись побачити підтвердження свого бронювання, а натомість дізнаються, що держава вже записала їх у пріоритетний ресурс для війська. Останніми днями українці почали масово отримувати відмови у відстрочці через раптове внесення їх до оперативного резерву.

Як раніше повідомлялося про розширення правил бронювання працівників, система мала б працювати прозоро. Проте юристка Тетяна Потапова зазначає, що зараз отримує справжній шквал звернень зі скаргами на неможливість отримати бронь.

«Так, дійсно, неможливо забронювати резервіста за загальним класичним правилом, тому що постанова Кабінету міністрів цього не передбачає. Звернень таких дуже багато. Я хочу вірити, що це дійсно помилка “Резерв+”, а не навмисне втручання в систему та незаконні дії, коли військовозобов’язаним громадянам присвоюють оперативний резерв там, де це взагалі не передбачено», — розповіла фахівчиня.

Хто має бути в оперативному резерві

Адвокатка Марина Бекало пояснює, що оперативний резерв — це специфічна категорія, куди не повинні записувати всіх підряд. За правилами, туди зараховують людей, які мають військовий або бойовий досвід, пройшли базову загальновійськову підготовку та володіють відповідною військовою спеціальністю.

Також до цієї групи можуть відносити чоловіків віком 45-60 років, яких мають право залучати для посилення підрозділів територіальної оборони.

За словами Бекало, наявність у людини статусу «оперативний резерв» є чітким сигналом: держава розглядає таких громадян як пріоритетний ресурс для комплектування військ. Саме тому система блокує спроби підприємств забронювати цих фахівців для роботи в тилу. Питання лише в тому, чи дійсно всі ті, хто отримав цей статус останніми днями, відповідають заявленим критеріям Міноборони.