Сьогодні, 12 квітня 2026 року, Великдень в Україні — це час грандіозних офіційних звернень та масових заходів. Ми бачимо святкові вітання президента із Софії Київської та долучаємося до спільних міжконфесійних молитов на Михайлівській у Житомирі. Але чи завжди масовість означає глибину?
Своїми роздумами про трансформацію свята поділився відомий малинчанин Микола Поліновський. Він пригадав часи своєї юності наприкінці 80-х, коли віра була не «трендом», а небезпечним викликом системі, що контролювалася комсомольськими патрулями та міліцією у селах Ворсівка та Українка Малинського району:
«Сьогодні, коли ходити на Великдень до церкви — це вже культ, від президентів до двірників. Згадалось, як в кінці 80-х років ми з друзями постійно напередодні Пасхи ходили в похід. Палатки, уха, дівчата… Але вночі постійно йшли в найближче село до церкви (Ворсівка або Українка). І люди там в основному були старшого віку, і ми — трішки п’яні, але безстрашні, бо біля церков чергували міліція, різні комсомольські патрулі. Які записували всіх, хто заходив до церкви — і таке було.
І ось я підходжу до церкви, і мене зупиняє якийсь “комсорг” і говорить:
— Ти ж комсомолець! Як ти можеш вірити в ці пережитки?
А я йому так пафосно:
— Який комсомолець? Мене з піонерів вигнали! (Чиста правда).І гордою ходою пішов в церкву. Але скажу свою думку: в той час це було якось більш щиро, свято… Зараз же це вже нагадує якийсь “конвеєр”. Людей більше, а от віри там вже нема».
Реклама
📌 Читайте також: Великдень 2026 у Житомирі — як це було сьогодні
🔔 Бажаєте знати більше про історію та сучасність нашого краю? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
