У Житомирі відбулася церемонія прощання з людиною, чиє життя було присвячено гармонії, а смерть — захисту цієї гармонії від ворожої навали. На щиті до рідного міста повернувся 42-річний Микола Олегович Поляновський.
Для нашого міста Микола був знаковою постаттю. Талановитий кларнетист та саксофоніст, викладач музичного коледжу ім. В. С. Косенка та ліцею №5, він виховав десятки лауреатів міжнародних конкурсів. Проте головним його дітищем став Міжнародний фестиваль інструментальної музики «Сонячні кларнети», який він заснував у 2010 році, зробивши Житомир центром тяжіння для музикантів з різних країн.
Мистецький та бойовий шлях:
- Творчість: Соліст ансамблю «Сузір’я-блюз», керівник джаз-бенду «Cristall-Dixie» та ансамблю «В-45».
- Служба: Головний сержант, командир відділення кулеметного взводу 151-ї окремої механізованої бригади.
- Подвиг: Загинув 2 серпня 2024 року під Вовчим на Донеччині, врятувавши побратимів у своєму останньому бою.
Попри те, що серце Героя зупинилося ще влітку 2024-го, лише через 20 місяців невідомості він нарешті знайшов вічний спокій у рідній землі. Друзі згадують Миколу як людину з невичерпним почуттям гумору, принципового командира та справжнього інтелектуала, який знав ціну кожній ноті та кожному слову.
«Він змінив ніжний звук інструмента на суровий гуркіт зброї, щоб ми могли чути пісню вільної України. Його смерть — це величезна порожнеча в оркестрі нашого міста, яку неможливо заповнити».
Житомирська громада висловлює щирі співчуття родині, колегам та бойовим побратимам Миколи Поляновського.
Його фестиваль продовжуватиме жити як символ незнищенності української культури.
