Житомирянин Ростислав Грищенко щодня готує померлих до поховання, а ввечері знімає медичний халат і йде до тренажерної зали на пілон. Контраст між холодом моргу та динамікою полспорту став для фельдшера судово-медичної експертизи головним рецептом життєвого перезавантаження.
За словами чоловіка, його робота неабияк напружена. Окрім того, вона не із приємних, але він до неї звик.
“Це серйозна робота. Адже щодня ти бачиш смерть і спокійно до цього ставишся. Підготувати тіло до поховання — це чималий обсяг роботи. І коли люди бачать різницю “до” і “після” і кажуть, що їм подобається, що я зробив, то для мене це хороша оцінка моєї роботи. Я вважаю, що це дуже важливо”, — розповідає Суспільному працівник моргу Ростислав Грищенко.
Зі слів фельдшера судово-медичної експертизи відділу дослідження трупів його робота змінила погляд на життя і смерть.
“Якщо відбудеться певна ситуація глобальна, я про себе говорю на даний момент і маю на увазі своє здоров’я, то я не панікуватиму. Наприклад, якщо у мене буде онко четвертої, тобто останньої стадії, яке вже не підлягатиме лікуванню, то я не буду робити операцію, а просто житиму далі свої найкращі дні. І насолоджуватимуся життям. Скільки мені відведено, стільки і буде”, — сказав Ростислав.
Реклама
📌 Читайте також: як погода щодня випробовує серця містян
Інфаркти й кризи частішають: лікар із Житомира про небезпеку різких змін погоди
Чоловік каже, що на роботі він відволікається, слухаючи музику та переглядаючи фільми.
“Я люблю і комедії, і драми, і жахи. Мені подобаються фільми про апокаліпсис та зомбі”, — розповів Ростислав Грищенко.
Реклама
З його слів, йому не страшно після перегляду фільмів про зомбі. Окрім того, каже, і на роботі бувають різні випадки.
“Вночі, буває, коли сплю і чую якийсь шум, то це мене не лякає. І після фільмів жахів так само. На початкових етапах моєї роботи, можливо, так, були моторошні сни. Але зараз я спокійно ставлюся до всього”, — сказав Ростислав Грищенко.
Чоловік також розповів, що в його професії траплялися різні випадки, але він не може про них говорити. Каже, з точки зору судової медицини вони дуже цікаві.
Танці на пілоні, з інформації чоловіка, впливають на покращення його настрою після робочого дня, а також допомагають йому підтримувати хорошу фізичну форму.
“Танці мені допомагають відволікатися. Це спорт, це сила, яка мені потрібна на роботі. А взагалі це — жива комунікація з людьми”, — розповів Ростилав Грищенко.
За словами чоловіка, після чергування на зміні він вирушає до спортивної зали на тренування на пілоні.
“Іду займатись полспортом. Є такий вид спорту, якщо хтось іще не знав. Бо його часто плутають. Якщо чують слово “пілон”, то думають, що це стриптиз. Полспортом я займаюсь 3 роки поспіль, хоча маю досвід танців з 1997 року. Тобто 19 років як. Але раніше це не було так популярно, як сьогодні. І ніхто тоді не знав, що це таке”, — сказав Ростислав Грищенко.
Працівник паталогоанатомічного відділення розповів, що йому потрібно підтримувати як власну фізичну форму тіла, так і психоемоційний стан.
“Такі заняття мені потрібні для розвантаження після робочого дня. Швидше —морального. Це мені потрібно для роботи в морзі, тому що я працюю з тілами. І для цього мені потрібно мати як хорошу фізичну підготовку та силу, так і бути морально підготовленим”, — розповів чоловік.
За словами Ростислава, пілоном він захопився у студентські роки. Вдень, каже, відвідував пари, а ввечері — працював у клубі танцівником.
“Я раніше танцював у нічних клубах. У Житомирі здебільшого. Також їздив Україною. У Житомирі в кожному клубі був пілон, але ми, по суті, тоді не знали, що з ним робити, адже не було жодної інформації”, — сказав Ростислав Грищенко.
За словами чоловіка, для нього пілон — це більше, аніж спорт.
“Це мистецтво. Я бачив багато виступів до того, як почав займатися. Це щось неймовірне. Це краса, якщо це все правильно робити, органічно, під музику. Але яке мистецтво на пілоні без сили. Зрозуміло, що це і спорт також. Має бути розтяжка хороша. Мабуть, це й натхнення, бо після заняття я неймовірно надихаюся робити щось більше”, — розповів Ростислав Грищенко.
За словами Ростислава, колеги по роботі підтримують його захоплення.
“Колеги в мене просто супер. Вони абсолютно на все нормально реагують. Бувають жарти на мою адресу. Але і я віджартовуюся. Тобто все нормально. Я, до речі, танцював для колег. Це було під час однієї із корпоративних вечірок на роботі. Попросили станцювати — і я станцював. А дівчата, кому це було цікаво, щось розпитували мене про мою роботу в морзі. Хтось звертався за консультацією”, — сказав Ростислав.
Ростислав Грищенко сказав, що спочатку заняття пілонним спортом були для нього складними. Але він наполегливо тренувався, і в нього все виходило.
“Важко все на початку. Але це поки ти не вивчиш і не удосконалиш. Що вдосконалене — те найкраще, і я люблю це найбільше. Зараз я “прапорці” тренуюся виконувати. От задав собі таку планку, що я цілий рік буду тренувати самі тільки “прапорці”. На руках, ноги вверх і стоїш так просто з ногами у позі “рогатки”. Воно так називається — “прапорці”, — розповів Ростислав Грищенко.
Помічник патологоанатома також сказав, що для нього не буває непоєднуваних речей.
🔔 Бажаєте знати більше про охорону здоров’я у регіоні? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
