У сучасному світі головна боротьба між містами точиться не за території, а за людей — тих, хто створює бізнеси, привозить інвестиції та формує нову якість економіки. І в цій конкуренції Житомир, на жаль, починає системно програвати. Таку думку висловив експерт з інвестицій В’ячеслав Магалецький, аналізуючи стан міського середовища.
За його словами, інвестиції завжди йдуть туди, де є дієздатні люди та платоспроможний попит. Без цього не працюватиме жоден завод чи логістичний центр. Перемагають міста, які вміють створювати середовище, де хочеться жити і працювати, а не ті, які просто “якось функціонують”.
Якщо на підводу нацепити шильдік з мерседесу, то це не зробить підводу представницьким авто.
Якщо на сарай нацепити назву іноземного походження – то сарай залишиться сараєм.
Проблема Житомира: місто, що виштовхує людей
Експерт наголошує, що проблема Житомира полягає не лише у кількості робочих місць чи рівні зарплат, а у самому середовищі, яке тихо виштовхує мешканців.
«Функція міста — це не просто “будинки і дороги”. Функція міста — це взаємодія. Комунікація між людьми. Випадкові зустрічі. Ідеї, які виникають “на перетині”. Саме це створює економіку», — зазначає Магалецький.
Майдан Перемоги як квінтесенція управлінських помилок
Центральні площі є ключовими вузлами міської взаємодії, де формується перше враження для інвесторів та партнерів. Проте у Житомирі майдан Перемоги став яскравим прикладом системної проблеми.
Незважаючи на наявність оновленого готелю та ділового центру, які мали б стати магнітом для бізнесу, навколишній простір залишається неорганізованим.
“Що бачить людина в перші 30 секунд на цьому майдані? Розірваний простір. Відсутність логіки. Нуль функції у ключових елементів. Випадкові рішення замість системних. Це про сигнал: місто не управляє простором, не формує середовище і не думає про перше враження”, — пояснює експерт.
📌 Читайте також:
Відповідальність місцевих еліт та конкуренція під час війни
На думку Магалецького, вигляд міста прямо відображає смак та рівень вимог місцевих еліт, які ухвалюють рішення. Хоча новий готель є прикладом приватної ініціативи людей із впливом, ці можливості з невідомих причин не масштабуються на все місто.
Експерт також розкритикував популярну тезу “зараз війна, не на часі”. Він наголошує, що конкуренція за людський капітал відбувається саме зараз. Міста борються за тих, хто релокує бізнес, і за тих, хто приймає рішення, чи повертатися з-за кордону. І перемогу в цій боротьбі здобудуть ті громади, які справами створюють комфортний простір, а не просто роблять гучні заяви.
