13 травня розгляд резонансної справи щодо зведення семи будинків на колишній човновій станції в Житомирі знову поставили на паузу. Цього разу причиною стало клопотання адвоката третього орендаря землі, якому пошта двічі не змогла фізично вручити повістку.
Повістки повертаються: чому суд не пішов далі
Засідання у Житомирському окружному адміністративному суді мало продовжити розгляд позову місцевого жителя Олександра Швецова до виконавчого комітету Житомирської міської ради. На кону — доля прибережної захисної смуги річки Тетерів у провулку Річковому, 19-б. Проте, як зазначає Суспільне Житомир, справа вкотре загальмувала через відсутність поінформованості третіх осіб.
На засідання 13 травня з’явилися позивач, представниці міськвиконкому Анна Ярошук та юрисконсульт Крістіна Никончук, а також представники двох інших орендарів ділянок — Ружена Ляшенко (від Ірини Медарь) та Володимир Красовський (від Віталія Балковського). Проте суддя Ольга Лавренчук повідомила про надходження нового документа.
Клопотання надійшло від адвоката Гуртовенка, який представляє інтереси ще одного орендаря — Олега Богатирчука. Захисник зазначив, що його клієнт не отримував жодних позовів і дізнався про суд лише 12 травня із сайту «Судова влада України». Суддя Лавренчук підтвердила цей парадокс документально: поштові повістки, які направляли на відому адресу Богатирчука, двічі поверталися з відміткою «невдала спроба вручення».
«Враховуючи наявне клопотання адвоката Богатирчука, також враховуючи надходження пояснень від інших учасників судового процесу… суд вирішує надати можливість представнику ознайомитися з матеріалами справи через електронний суд», — оголосила Ольга Лавренчук, перенісши наступне засідання на 20 травня.
Битва за 100-метрову смугу: історія питання
Ця історія тягнеться ще з 2017 року, коли територію колишньої човнової станції на березі Тетерева розпродали приватним особам. У 2025 році суди різних інстанцій (від Житомирського окружного до Вінницького апеляційного) зобов’язали повернути 100-метрову прибережну смугу на Генеральний план міста. Зведені там будівлі фактично опинилися поза законом і мають бути винесені за її межі.
Для підприємця Леоніда Крігера та інших орендарів це означає потенційну втрату нерухомості. Саме тому активні судові розгляди за позовом Швецова, які стартували у березні 2026 року, просуваються складно та постійно відкладаються через необхідність усіх орендарів ознайомитися з численними матеріалами.
📌 Читайте також: від маєтків у місті до незаконних парканів за його межами
Річка не для обраних: у Тетерівській громаді виявили 13 незаконних парканів на березі
