У Житомирі вшанували пам’ять жертв політичних репресій радянського режиму

Щороку третьої неділі травня вся Україна схиляє голови у глибокій скорботі. Цьогоріч 17 травня наша держава відзначає День пам’яті жертв політичних репресій — час, коли ми згадуємо всіх, хто був безпідставно заарештований, засуджений, депортований або безжально розстріляний радянським тоталітарним режимом.

Мільйони знищених доль: трагедія Великого терору

Масові політичні репресії в Україні, які розпочалися ще у 1920-х роках, досягли свого найстрашнішого піку під час так званого «Великого терору» 1937–1938 років. Репресивна машина НКВС не жаліла нікого. Її метою було тотальне винищення будь-якого вільнодумства та національної свідомості.

Система цілеспрямовано знищувала українську інтелігенцію, духовенство, представників влади, військових командирів, заможних селян та всіх, кого комуністичний режим таврував як «неблагонадійних» або «ворогів народу». Людей карали просто за їхні політичні переконання, соціальне походження, релігійні погляди чи національну ідентичність. За оцінками істориків, жертвами цієї жорстокої машини стали мільйони українців.

Пам’ять, що живе в Житомирі

Житомирщина, як і вся Україна, понесла колосальні втрати в ті страшні роки. Аби вшанувати пам’ять невинно убієнних, 17 травня біля Пам’ятного знака жертвам політичних репресій 1937–1938 років зібралися небайдужі містяни та представники духовенства.

До підніжжя меморіалу поклали квіти та поставили запалені лампадки, як символ світлої пам’яті, що ніколи не згасне. Представники Ради християнських церков Житомирщини спільно звершили поминальну молитву за упокій душ тих, хто був замучений у катівнях НКВС, помер у засланні чи таборах ГУЛАГу.

«Сьогодні ми не просто згадуємо минуле. Ми засвоюємо найважливіший урок історії: зло, яке не було покаране і засуджене, має властивість повертатися. Наш обов’язок — пам’ятати кожного і берегти свою незалежність, щоб подібний терор ніколи більше не повторився на українській землі».