Оборона держави вимагає колосальних надзусиль, і часто ціною нашого відносно мирного життя стає здоров’я та життя тих, хто тримає фронт у найважчих точках. Кожне таке прощання — це глибока рана на серці громади, яка назавжди закарбовує імена своїх оборонців у новітній історії Поліського краю.
Сьогодні, у четвер 28 травня 2026 року, у селі Ярунь Житомирської області відбулася траурна церемонія прощання з відданим сином України. Громада провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника Романюка Сергія Миколайовича.
Воїн пішов боронити суверенітет країни у найвідповідальніший момент, залишаючись вірним військовій присязі до самого кінця.
🇺🇦 Бойовий шлях та жертовність заради миру
Сергій Миколайович Романюк належав до тих сміливців, які не чекали повісток чи особливих запрошень. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ він, не вагаючись ні секунди, встав на захист рідної землі, своєї родини та кожного українця.
Обов’язок і любов до Батьківщини повели його на передові позиції:
- Військовослужбовець свідомо відправився туди, де було найважче, виконуючи надскладні бойові завдання;
- Своєю відданою службою він виборював право для мільйонів українців жити, працювати, обіймати близьких людей та зустрічати ранки під вільним небом;
- На превеликий жаль, тривале надлюдське напруження, емоційне та фізичне виснаження дали про себе знати — серце Героя не витримало навантажень.
| Ім’я Захисника | Місце поховання | Час приєднання до ЗСУ | Особливості церемонії | Поточний статус |
| Романюк Сергій Миколайович | Село Ярунь (Житомирська обл.) | З перших днів повномасштабної війни | Живий коридор, на колінах, з військовими почестями | Похований на місцевому кладовищі |
💔 Остання земна дорога та щирі співчуття рідним
Сьогодні рідне село Ярунь зустріло свого Воїна зі сльозами, невимовним болем і глибоким смутком. Місцеві жителі, побратими, друзі та представники духовенства утворили живий коридор шани. Оборонця провожали в останню путь навколішки, зі схиленими головами, щирою молитвою та безмежною людською вдячністю за його подвиг. Поховання відбулося з усіма належними військовими почестями під звуки державного гімну та прощальних пострілів.
Неможливо підібрати слова, які б змогли загоїти страшний біль втрати для родини. У глибокій скорботі вся Житомирщина схиляє голови перед світлою та вічною пам’яттю Захисника, висловлюючи найщиріші співчуття всім рідним, близьким та побратимам Сергія Миколайовича.
