Шанування пам’яті полеглих захисників, збереження історій їхнього життєвого подвигу та підтримка родин військовослужбовців є найважливішим моральним обов’язком кожної громади в Україні. Житомирщина продовжує втрачати своїх найкращих синів, які ціною власного життя стримують загарбницьку навалу російської федерації. Кожне повернення Героя «на щиті» — це глибока рана для всього міста, нагадування про надвисоку ціну нашої незалежності та привід для об’єднання у спільній молитві й скорботі.
Сьогодні міська громада схиляє голови перед мужністю воїна, який пройшов непростий життєвий шлях і став на захист рідної землі.
🇦🇲 Родом із Вірменії: дитинство, спорт та переїзд до Житомира
Кочарян Арутюн Арцрунович (11.03.1977 – 13.04.2025 рр.) народився в місті Єревані у Вірменії. Там минули його дитячі та юнацькі роки, навчання у загальноосвітній школі. Арутюн змалку захоплювався спортом, відвідував секції боксу та дзюдо. Спорт виховав у ньому силу характеру, витривалість, дисципліну та вміння гідно долати життєві випробування.
Нова сторінка його біографії була міцно пов’язана з Поліським краєм:
- Нова батьківщина: У 1994 році разом із родиною переїхав до Житомира — на батьківщину своєї матері. Тут розпочав новий етап життя.
- Трудова діяльність: Пройшов навчання безпосередньо на взуттєвій фабриці ТОВ «Крок», здобув професію складальника взуття. Багато років працював майстром із ремонту взуття, заслуживши повагу колег і вдячність людей своєю сумлінною працею та відповідальним ставленням до справи.
У житті Арутюн був людиною спокійною, врівноваженою та надійною. Він не любив гучних слів, але завжди залишатися щирим, умів вислухати, підтримати та зберегти довіру. Важливе місце в його серці займала любов до тварин, особливо до домашніх чотирилапих улюбленців, про яких він дбав із великою теплотою.
💔 Родинне випробування та шлях до лав ЗСУ
У 1997 році Арутюн одружився та створив люблячу сім’ю. У подружжя народилася донечка, яка стала найбільшою радістю його життя. Та доля завдала тяжкого удару — коли донечці було лише п’ять років, дружина загинула внаслідок нещасного випадку.
Пережити цю втрату було надзвичайно важко, але завдяки підтримці батьків родина вистояла. Разом вони виховували доньку, підтримували один одного та долали всі труднощі.
Реклама
Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Арутюн не залишився осторонь. Уже в перший день війни він прийшов до ТЦК з готовністю стати на захист країни, яка стала для нього рідною. Проте тоді йому сказали: «Почекай, прийде час, і ми тебе викличемо». Вірний своєму рішенню, він дочекався повістки та у грудні 2024 року був призваний на військову службу. Пройшов підготовку та став навідником десантно-штурмової роти.
🛡️ Героїчна загибель десантника та повернення додому
13 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту України Арутюн Кочарян героїчно загинув внаслідок артилерійського обстрілу противника.
| Військовий шлях | Дата призову | Дата і причина загибелі |
| Навідник десантно-штурмової роти | Грудень 2024 року | 13 квітня 2025 року, артилерійський обстріл противника |
Майже рік і два місяці рідні жили між надією та болем очікування. Лише тепер Герой на щиті повернувся до рідного Житомира. У вічній скорботі донька, батьки, рідні, друзі та бойові побратими… Світла пам’ять і вічна слава Герою!
