Після 10 операцій військовий із Житомирщини продовжує службу

Шість родин військовослужбовців і ветеранів стали шістьма командами у дружньому спортивному випробуванні. Перемога тут вимірювалася не секундоміром чи кількістю балів — головними були спільна активність, підтримка та взаємодія між близькими людьми.

До спортивної зустрічі долучилися військовослужбовець Андрій Власюк та його дружина Олена.

У 2024 році Андрій отримав важке поранення на Донеччині. За його словами, лікування тривало близько року, а за цей час він переніс приблизно десять операцій.

«Рік лікування, десяток операцій — я зрозумів: ми потребуємо не тільки локального відновлення, тобто конкретних частин тіла, які були пошкоджені, але і загального відновлення всього тіла і психологічного стану», — розповів Андрій Власюк.

Реклама

У пошкодженій руці — близько 68 металевих елементів

Після поранення кістки й тканини у руці військового утримують близько 68 металевих елементів. Попри складне лікування та наслідки травми, Андрій продовжує військову службу.

Нині він працює інструктором у навчальному центрі та передає свій досвід іншим військовослужбовцям.

Спорт допомагає не зупинятися

Андрій говорить, що фізична активність залишається невіддільною частиною його життя. Спорт допомагає підтримувати тіло в русі та, за його словами, «не застоюватися».

Після тривалого лікування відновлення не обмежується лише роботою з пошкодженою рукою. Військовий наголошує на потребі відновлювати весь організм і психологічний стан.

Для багатьох військових фізична активність стає частиною тривалого відновлення після поранень. Раніше Житомир-Онлайн розповідав, як ветерани Житомирщини відновлюють фізичний і психологічний стан за допомогою плавання.

Також у Житомирі діє ампфутбольна команда «Титани», у якій ветерани з ампутаціями тренуються та повертаються до активного життя через футбол.

Шість родин стали шістьма командами

Спортивне випробування об’єднало шість родин військових та ветеранів війни. Кожна сім’я стала окремою командою, однак боротьба за найкращий результат не була основною метою зустрічі.

Учасники виконували завдання разом, підтримували одне одного та проводили час із близькими. Такий формат дав змогу поєднати фізичну активність із сімейною взаємодією.