Ідея провести у дні святкування Житомира родинний гастрономічний фестиваль «Полісся. Вареник FEST» викликала дискусію серед містян. Ігор Шурпан вважає, що День міста варто було б наповнити передусім самим Житомиром — його історією, архітектурою, кіно, краєзнавством і власною гастрономічною спадщиною.
Своїми міркуваннями він поділився у Facebook.
Цього року тема особливо помітна ще й тому, що День Житомира офіційно повернули на традиційний час — другу суботу вересня. Житомир Онлайн раніше писав про рішення міськради знову відзначати День міста у вересні. На 12–13 вересня у Шодуарівському парку також анонсований родинний гастрофестиваль «Полісся. Вареник FEST».
Шурпан пропонує поглянути на програму свята ширше: замість універсального гастрономічного формату пошукати те, що могло б розповісти саме про Житомир і не повторювалося б у будь-якому іншому місті.
Публікуємо його допис повністю:
Фейсбук запитує: «Що у вас на думці?»
А на думці — те, що в житомирян уже котрий рік поспіль якось дуже вправно крадуть ДЕНЬ МІСТА ЖИТОМИРА.
Натомість міське управління культури пропонує громаді масштабний і, відповідно, недешевий родинний гастрономічний фестиваль «Полісся. Вареник FEST».
І тут — увага! — тонка гастроіронія: У ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРЩУ.
Тобто в офіційний День нашого міста, коли Україна й увесь світ згадуватимуть про борщ як одну з гастрономічних візитівок України, житомирянам пропонують принципово займатися варениками.
Чому б і ні? Адже вареник — універсальний культурний інструмент. Ним можна закрити практично будь-яку програмну прогалину. Особливо якщо додати до нього слово FEST
До речі, англіцизмів у культурному житті Житомира вже стільки, що мимоволі чекаєш на Culture Management Awards за внесок у розвиток української мови.
У нас уже були «KOROLEV AVIA FEST», «DOGFEST», «RICHTER KIDS» та інші чудові приклади того, як житомирська культура впевнено рухається вперед — FEST за FESTом, Kids за Kidsом.
Чекаємо на:
ZHYTOMYR CITY DAY FEST або, якщо зовсім розійтися, ZHYTOMYR HERITAGE FOOD & CULTURE OPEN AIR FEST EXPERIENCE.
А можна простіше.
ДЕНЬ ЖИТОМИРА.
Українською.
Бо українська мова, виявляється, теж може бути культурним брендингом. Просто для цього треба нею користуватися.
А гастрономічні фестивалі — чудова річ. Просто для них є природне місце — народний календар. Колодій, Масниця, Спас, осінні ярмарки, обжинки — ось там вареник, кров’янка, макар, квас чи інші традиційні страви органічно стають частиною живої культури, а не просто гастрономічним декором.
А День міста — це все-таки трохи про інше.
Це чудова нагода поговорити про Житомир як про місто з історією. Провести краєзнавчі екскурсії, лекції, виставки, кінопокази (тим паче День міста співпадає з Днем Українського кіно і має до нього пряме відношення), реконструкції, зустрічі з дослідниками. Показати старий Житомир не лише на банерах, а й розповісти, чому він саме такий.
І, до речі, гастрономічна складова тут теж могла б бути дуже цікавою.
Чому б не пошукати власну гастрономічну спадщину Житомира? Старі рецепти, міські кулінарні традиції, страви з меню житомирських закладів минулих століть, родинні рецепти, локальні продукти.
Бо «гастрономічний фестиваль» — це ще не гастрономічна спадщина.
Можливо, замість нескінченного імпорту форматів FEST варто одного разу зробити свято, яке неможливо провести в жодному іншому місті?
І ще одна маленька деталь, від якої ця історія стає майже сюрреалістичною:
у День Незалежності України місто проводитиме аукціон не на підтримку незалежності, не на розвиток міської культури і навіть не на пошук унікальної житомирської спадщини.
Цього дня визначатимуть, хто організовуватиме «Вареник Fest».
На День Житомира.
За 480 тисяч гривень.
У Всесвітній день борщу.
Ну що ж.
Гастрономічна незалежність Житомира — очевидно, починається з вареника.
А може, колись почнеться просто з любові до міста.
Вареники нікуди не втечуть.
Якщо вже дуже хочеться їх ліпити — можна зробити це на Колодія
А на День Житомира — покажімо нарешті сам Житомир.
