Минуло понад чотири місяці відтоді, як виконком Житомирської міськради ухвалив демонтувати огорожі та конструкції біля Тетерева на провулку 3-му Чуднівському, 26 і 28. Але паркани досі стоять. Тепер, за словами активіста Олександра Швецова, вже визначили точки, державна установа рахує вартість демонтажу, після чого мають переходити до тендерної процедури.
23 вересня житомирянка Юлія Демусь опублікувала фото з берега Тетерева після того, як пішла перевірити, чи змінилося щось після травневого рішення міської влади. Проходу вздовж берега, за її словами, як не було, так і немає.
У коментарях Олександр Швецов, з чиєї ініціативи навесні почалася перевірка цієї ділянки, повідомив, що процедура рухається: точки вже відбили, зараз державний орган визначає вартість демонтажних робіт, після чого мають переходити до тендеру.
То за демонтаж платитимуть житомиряни?
Саме тут є важливий нюанс. Організувати примусовий демонтаж справді має комунальне підприємство «Інспекція з благоустрою м. Житомира». Тобто спочатку місто має провести необхідні процедури, визначити обсяг робіт, їхню вартість і, якщо потрібно, найняти виконавця.
При цьому виникає окреме питання щодо коштів громади. Власники ще у квітні отримали вимоги самостійно прибрати огорожі, але цього не зробили (що було очікувано). Поліна Мурашевська прямо пояснювала: якщо власники не демонтують паркани самі, це зробить підприємство за бюджетні гроші, а вже після виконання робіт власникам виставлять рахунки. Тобто витрати спочатку ляжуть на бюджет Житомира.
І тут міськрада має дати чітку відповідь: скільки коштуватиме демонтаж, з якої бюджетної програми його оплатять, чи включать до рахунків власникам усі витрати та яким чином місто повертатиме гроші громади, якщо власники добровільно не заплатять.
Ще у травні Житомир Онлайн детально писав, що виконком уже ухвалив примусовий демонтаж, а місту доведеться пройти геодезію, кошторис і, ймовірно, тендерну процедуру. Тоді йшлося про те, що процес може розтягнутися на кілька місяців.
Власникам спочатку дали можливість прибрати паркани самим
Історія почалася 18 березня 2026 року. Після звернення Олександра Швецова Державна екологічна інспекція Поліського округу обстежила територію біля будинків на провулку 3-му Чуднівському.
За даними міськради та Держекоінспекції, огорожі й інші конструкції були встановлені на землях загального користування до самого урізу води та перешкоджали вільному доступу людей до Тетерева.
20 березня матеріали отримав виконком, а 23 березня до міськради звернулася Житомирська обласна прокуратура з вимогою усунути порушення.
Власникам будинків направили вимоги самостійно демонтувати конструкції та звільнити берег. На це дали 10 днів. Вимоги виконані не були.
Після цього 6 травня виконком ухвалив рішення про примусовий демонтаж. Зокрема, рішення №581 стосується ділянки на провулку 3-му Чуднівському, 26. Виконання робіт поклали на КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира».
У липні вже проводили заміри — навіть із води
Однак до самого демонтажу справа не дійшла й улітку. 16 липня робоча група за участі представників міськради, Інспекції з благоустрою та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз виїжджала на місце для визначення об’єктів і точок, необхідних для подальшого розрахунку вартості робіт.
Як розповідала Поліна Мурашевська, біля будинку №26 робочу групу на територію не пустили, тому спеціалісти підпливали до ділянки Тетеревом на катамаранах і проводили необхідні роботи з боку води.
За тією ж інформацією, частина огородженої території належить громаді. Водночас мешканці будинку №28 раніше заявляли, що не погоджуються з демонтажем у запропонованому вигляді та хочуть, щоб місто розробило план реконструкції ділянки і компенсувало їхні витрати.
Питання тепер не лише в парканах, а й у грошах
За пів року ця історія пройшла шлях від звернення активіста і акту екологів до приписів, рішення виконкому, геодезичних робіт та підготовки кошторису. Але вільного проходу вздовж Тетерева станом на кінець вересня все ще немає.
У цій історії залишається ще одне принципове питання — хто зрештою заплатить за конфлікт, який роками не був врегульований між власниками, міською владою та активістами. Ситуація не виглядає чорно-білою: власники мають документи на свою приватну власність, а один із них стверджує, що ще у 2010 році отримав від міськради дозвіл на будівництво землеукріплюючої споруди. Міськрада, зі свого боку, наполягає, що демонтаж стосується лише конструкцій на комунальній землі, які перешкоджають доступу до Тетерева. За таких обставин витрати на геодезію, кошториси, підрядника і сам демонтаж не повинні непомітно перетворитися на остаточні витрати всіх житомирян. Якщо роботи спочатку оплачуватимуться з міського бюджету, громада має знати точну суму, правову підставу цих витрат, кому саме виставлять рахунки і чи будуть ці кошти реально повернуті. Інакше фінансовий ризик спору між конкретними сторонами фактично перекладається на платників податків.
