У 1952 році на Волинському родовищі у Житомирській області видобули кристал топазу вагою 68 кілограмів. І це лише один із кам’яних гігантів, які дала ця частина Житомирщини.
Сам 68-кілограмовий кристал сьогодні не стоїть у вітрині Хорошівського музею — після знахідки його передали до музею землезнавства Московського університету. Але історія цього топазу добре пояснює, чому саме у Хорошеві виникла одна з найвідоміших мінералогічних колекцій України.
На офіційному сайті Музею коштовного і декоративного каміння зазначено, що 68-кілограмовий топаз був третім за масою серед особливо великих знахідок того періоду. У 1964 році тут видобули кристал вагою 117 кг і заввишки 82 см.
Топаз із родовища біля Хорошева. Фото: Robert M. Lavinsky / iRocks.comЧому саме біля Хорошева знаходять такі камені
Головна причина — Волинське родовище камерних пегматитів. Саме з ним пов’язані великі кристали топазу, берилу, аквамарину, кварцу, моріону та інших мінералів, якими прославився цей район Житомирщини.
У природних порожнинах пегматитів кристали могли рости до незвичних розмірів. Тому геологи знаходили тут не лише невеликі зразки, придатні для огранювання, а й справжніх велетнів вагою в десятки й навіть сотні кілограмів.
Ця історія триває й у наш час. Житомир Онлайн у 2025 році розповідав про природний топаз вагою 205 кілограмів, який видобули у Хорошеві та внесли до Національного реєстру рекордів України. Його знайшли на глибині 49 метрів.
Музей почався не з туристичної ідеї
Колекція у Хорошеві виникла безпосередньо завдяки роботі геологів. Після Другої світової війни тут відновили розвідку й видобування п’єзокварцу, який мав стратегічне значення. Разом із промисловою роботою накопичувалися зразки мінералів та порід.
Як розповідає історія самого музею, спочатку для колекції навіть не було окремого приміщення: зразки зберігали в ящиках та сейфах геологів Волинської експедиції.
У 1951 році на основі зібраних Володимиром Клочковим та Олександром Салманіним зразків створили мінералогічний музей. У 1958 році колекцію зареєстрували як мінералогічний музей на громадських засадах.
Чим більше досліджували й розробляли родовище, тим більше ставало експонатів. Геологи привозили до Хорошева також каміння з інших родовищ України та світу.
Моріон на 361 кг і берил майже на 67 кг
68-кілограмовий топаз — далеко не єдиний вражаючий розмір у цій історії. У музейній експозиції є друза чорного кварцу — моріону — вагою 361 кг.
Тут також зберігається великий кристал берилу завдовжки 135 см і вагою 66,6 кг. А серед топазів музей має, зокрема, блідо-блакитний кристал вагою 28,52 кг.
Поруч можна побачити зелені берили, аквамарини, гірський кришталь, димчастий кварц, чорний моріон, цитрини, аметисти та флюорити. Є рожеві, блакитні та поліхромні топази з колекції.
Деякі кристали навіть отримали власні імена
Особливо цінним експонатам присвоїли власні назви. Серед топазів — «Академік Олександр Ферсман», «Джерельце», «Казка» та «Золоте Полісся».
Власні імена мають і берили — «Академік Євген Лазаренко» та «Апостоли Петро і Павло». Шість таких зразків внесли до державного обліку як унікальні камені.
Із кімнати геологів — до національного надбання
У 1992 році колекцію перевезли до спеціально відремонтованого двоповерхового будинку в Хорошеві, де музей розташований і нині. Від 1996 року він має сучасну назву — Музей коштовного і декоративного каміння.
У 2001 році закладу надали статус наукового об’єкта, що становить національне надбання України.
