Де проходять межі комунальної землі, які дороги потребують ремонту, де розташовані школи, лікарні та укриття, що пошкоджено війною і як просувається відновлення — усе це у Житомирі хочуть поступово зібрати в єдиній цифровій системі. Міськрада підготувала концепцію розвитку Геопорталу на 2026–2030 роки: кількість основних підсистем ГІС планують збільшити з восьми до щонайменше 18, а на фінальному етапі навіть запровадити аналітику на базі штучного інтелекту.
Про це йдеться у проєкті рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради та доданій до нього Концепції розвитку геоінформаційної системи на 2026–2030 роки.
Що вже є на Геопорталі Житомира
Геоінформаційна система у місті працює не з нуля. У концепції зазначено, що на початок 2026 року введено в експлуатацію вісім основних підсистем: енергоефективність, комунальна нерухомість, рекламні конструкції, тимчасові споруди, інвестиційна карта, зелені зони, санітарне очищення та публічний муніципальний Геопортал.
Сам Геопортал Житомира вже дозволяє працювати з різними картографічними шарами — від комунального майна та реклами до культурної спадщини, історичних планів і містобудівних даних.
Житомир Онлайн уже показував, як ці дані можуть працювати на практиці. Наприклад, під час перевірки історії приміщення на Київській, 16 дані міського Геопорталу допомогли встановити, що будинок належить до об’єктів культурної спадщини місцевого значення.
Першими — земля, дороги та соціальні об’єкти
Один із головних нових блоків — «Земельні відносини». У ньому планують вести реєстр комунальних земель, договорів оренди, строків їх дії та розрахунків, бачити межі ділянок і виявляти самовільно зайняті або безхазяйні землі.
Систему хочуть інтегрувати з Державним земельним кадастром та Реєстром речових прав.
Ще одна майбутня підсистема — «Дорожня інфраструктура». Там планують збирати інформацію про дорожню мережу, тип і стан покриття, пошкодження та ремонти. У перспективі передбачена й інтеграція з моніторингом транспортних потоків.
Окремий великий шар стосуватиметься соціальної інфраструктури. На карті хочуть об’єднати школи, дитячі садки, медичні заклади, центри соціальних послуг, укриття та Пункти незламності.
Для таких об’єктів передбачені дані про стан будівель, потужність закладів і потребу в ремонті чи відновленні.
На карту нанесуть і пошкодження від війни
Окрема підсистема має отримати назву «Відновлення та реконструкція».
У ній планують вести реєстр об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок бойових дій, із геолокацією та фотографіями.
Для кожного об’єкта хочуть вказувати ступінь пошкодження, орієнтовну вартість відновлення, фактичні витрати та прогрес робіт. Передбачений і зв’язок із донорами та державною системою DREAM.
Водоканал, тепло, транспорт і сміття
На наступних етапах перелік хочуть розширювати ще більше.
У концепції передбачені підсистеми для водопостачання та каналізації, теплових і електричних мереж, поводження з відходами, благоустрою, генерального плану та містобудування.
Для громадського транспорту планують нанести маршрути, зупинки та паркувальні простори.
Окремо передбачений ситуаційний центр цивільного захисту з даними про укриття, Пункти незламності та евакуаційні маршрути.
Частину інформації про критичну інфраструктуру під час воєнного стану публічно показувати не планують. Концепція прямо передбачає обмеження або маскування точних координат критичних об’єктів та інженерних мереж.
До 2030 року хочуть дійти до ШІ-аналітики
Розвиток системи розбили на кілька етапів.
У 2026–2027 роках мають перевірити дані чинних реєстрів, запустити нові підсистеми та посилити кіберзахист. У 2028–2029 роках заплановане масштабніше розширення, інтеграція з державними реєстрами та поява аналітичних дашбордів.
А на 2029–2030 роки у дорожній карті окремо записано запровадження аналітики на базі штучного інтелекту.
Концепція також передбачає перспективну інтеграцію із системою «Дія», Державним земельним кадастром, Реєстром речових прав, ЄДР та державною системою у сфері будівництва.
Мета — щонайменше 18 підсистем
До 2030 року міська рада ставить кілька конкретних показників: збільшити кількість підсистем із восьми до не менш як 18, довести повноту даних у кожному реєстрі щонайменше до 90% та інтегрувати ГІС мінімум із чотирма державними системами.
Також місто хоче збільшити відвідуваність Геопорталу щонайменше на 50% і запустити не менше п’яти аналітичних дашбордів.
Тобто ідея на найближчі роки полягає не просто у створенні ще кількох електронних карт. Геопортал хочуть перетворити на систему, де місто одночасно бачить свою землю, нерухомість, дороги, соціальні об’єкти, комунальні мережі та процес відновлення — а частина цих даних буде доступною і самим житомирянам.
