До кулькових ручок, ноутбуків та електронних щоденників школа виглядала зовсім інакше. У житомирському музеї «Ремісничий двір» зібрали речі, якими користувалися учні різних поколінь: від чорнильної ручки зі скляним пером до старих парт, портфелів, підручників і навчальних приладів.
Ці предмети увійшли до експозиції «Історія школи». Про її наповнення розповідав Суспільному Житомир засновник і директор «Ремісничого двору» Федір Євтушенко.
Найстарішою річчю у зібранні називали чорнильну ручку зі скляним пером XIX століття. Сьогодні такий предмет радше нагадує декоративну річ, але колись перо й чорнило були звичайним інструментом для письма.
Ще один помітний експонат — дерев’яна парта Ерісмана, якій понад сто років. Її знайшли на Волині у родині, де за цією партою навчався ще батько жінки, яка згодом передала її музею.
Конструкція такої парти відрізняється від сучасних шкільних столів: похила стільниця, відкидна кришка та місце для сидіння об’єднані в одну конструкцію. Сам тип учнівського столу пов’язують із лікарем Фрідріхом Ерісманом, який у XIX столітті займався питаннями дитячої фізіології та шкільної гігієни.
На полицях експозиції — старі підручники та навчальні посібники. Серед них зберігається тритомне видання творів Тараса Шевченка 1964 року та підручник з геометрії 1903 року українською мовою.
Є тут і речі, які ще можуть пам’ятати старші житомиряни: шкільні портфелі, ручки й олівці, чорнило і туш, стара дошка, рахівниці, прилади для уроків фізики, хімії, математики, біології та географії. Зберегли навіть срібну медаль, якою відзначали учнів за успіхи у навчанні.
Окремі предмети нагадують уже про значно ближчі часи. У колекції є спортивне взуття школярів та різне навчальне обладнання, яке поступово зникало з класів у міру зміни шкільних технологій.
А побачити, як змінювалися не лише речі, а й самі навчальні заклади Житомира, можна на старих міських світлинах. Наприклад, на фото 1935 року будівля нинішньої музичної школи №2 була ще одноповерховою.
Предмети для «Історії школи» Федір Євтушенко збирав у різних областях України понад десять років. Коли експозицію відкривали у 2024 році, у музеї говорили, що колекція вже не вміщується в одному залі й продовжує поповнюватися.
