Із 4 грудня підприємства, які не мають укриття або належно облаштованого безпечного простору, втратять можливість продовжувати звичайну роботу під час «жовтої» повітряної тривоги лише за згодою трудового колективу. Для бізнесу закінчується тримісячний перехідний період, а працівники зберігають право відмовитися від роботи, яка загрожує їхньому життю чи здоров’ю.
Про необхідність підготувати підприємства до 4 грудня нагадало Міністерство економіки та довкілля України. Нові умови визначає постанова Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року з подальшими змінами.
Для працівників це означає, що керівник має забезпечити належний захист людей, а не просто оголосити звичайний коридор або кімнату укриттям. Водночас підприємствам дозволено облаштовувати безпечні простори всередині будівель, якщо вони відповідають установленим вимогам.
Що буде після 4 грудня, якщо підприємство не має укриття
Нині бізнесу дозволено продовжувати діяльність під час «жовтого» рівня загрози навіть без укриття, якщо це погоджено з трудовим колективом. Але такий порядок тимчасовий.
Після 4 грудня погодження працівників уже не буде достатньою підставою для продовження звичайної роботи в незахищених приміщеннях. Підприємству потрібно забезпечити передбачені законодавством умови захисту або припиняти роботу на час відповідної загрози. Для окремих видів діяльності уряд може встановлювати спеціальні правила.
При цьому будувати окреме капітальне бомбосховище потрібно не кожному підприємству. Постанова дозволяє використовувати захисні споруди, тимчасові чи постійні укриття, споруди подвійного призначення або облаштовані безпечні простори.
Чи можна назвати коридор безпечним простором
Самого наказу директора для цього недостатньо. Згідно зі змінами, затвердженими постановою №1128, безпечний простір — це найбільш захищена зона будівлі, облаштована з урахуванням розрахунків її захисних властивостей.
Тобто коридор, кімната без вікон чи підвальне приміщення можуть розглядатися як місце для облаштування захисту, але його придатність визначається за встановленими вимогами, а не особистим рішенням керівника.
Підприємства також зобов’язані повідомляти працівників і відвідувачів про наявність укриття або безпечного простору. Для цього на входах, зовнішніх стінах чи огорожах передбачені інформаційні таблички розміром 100 на 60 сантиметрів.
На табличці має бути один із написів: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям».
Чи має право працівник відмовитися від роботи під час тривоги
Так, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей поруч. Це право закріплене у статті 6 Закону України «Про охорону праці».
Наприклад, навіть якщо трудовий колектив погодив продовження роботи під час «жовтої» тривоги, працівник зберігає право відмовитися від конкретної небезпечної роботи.
Про небезпечну ситуацію необхідно негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця. За можливості таке повідомлення доцільно зафіксувати письмово.
Правомірність відмови залежить від фактичної небезпеки та умов роботи. Саме оголошення «жовтої» тривоги не робить автоматично незаконною будь-яку діяльність підприємства.
Хто відповідатиме, якщо під час атаки постраждає працівник
Роботодавець відповідає за організацію безпечних умов праці. Стаття 13 Закону «Про охорону праці» покладає на нього обов’язок забезпечувати захист працівників і виконання необхідних заходів безпеки.
Якщо під час повітряної атаки людина дістане травми, обставини події мають розслідувати. Зокрема, значення матиме, чи забезпечив роботодавець можливість скористатися укриттям, чи правильно організував оповіщення та чи дотримувався встановлених правил.
Відповідальність визначатимуть за результатами розслідування з урахуванням конкретних обставин.
Чим відрізняються «жовта» та «червона» тривоги
За постановою уряду, «жовтий» рівень означає дронову загрозу. «Червоний» оголошують у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.
Можливість продовжувати роботу, передбачена для «жовтого» рівня, не поширюється автоматично на «червоний». Дії персоналу під час різних загроз потрібно визначити заздалегідь, а для окремих сфер, зокрема закладів охорони здоров’я, діють спеціальні правила.
Підприємство також має організувати оповіщення людей про небезпеку. У Житомирі питання доступності укриттів уже виникало: від початку 2026 року містяни 13 разів зверталися через зачинені укриття або неналежні умови в захисних спорудах. Про це у вересні повідомляло міське управління цивільного захисту.
До 4 грудня роботодавці мають визначити, який варіант захисту підходить їхньому приміщенню, облаштувати його відповідно до вимог та повідомити працівників про порядок дій під час повітряної тривоги.
