На Житомирщині трилітрову банку могли називати «горлачкою», а велосипед — «лісапедом» або «веломашиною». Саме такі слова згадали до Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня. Це не «неправильна українська», а живі локальні варіанти, у яких збереглися побут, звички й пам’ять про різні куточки Полісся.
Про незвичні слова з різних регіонів України розповіло Суспільне у матеріалі про «Дошку діалектизмів України». Серед прикладів із Житомирщини там згадали рідкісне слово «горлачка», яке зафіксували у Звягельському районі на позначення трилітрової банки. А серед назв велосипеда назвали «лісапед» та «веломашина», які теж траплялися на Житомирщині.
Чому про це згадали саме 27 жовтня
27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Дату свята перенесли з 9 листопада на 27 жовтня указом президента у 2023 році.
Зазвичай цього дня говорять не лише про правопис, книжки чи Радіодиктант національної єдності. Це ще й добра нагода пригадати, якою різною, соковитою й живою є українська мова в регіонах.
Що означають «горлачка», «лісапед» і «веломашина»
«Горлачка» — це локальна назва великої скляної банки, зокрема трилітрової. Саме таке слово дослідники зафіксували на Звягельщині.
«Лісапед» — добре впізнаване народне слово для велосипеда, яке побутувало не лише на Житомирщині, а й у низці інших областей.
«Веломашина» — ще один діалектний або розмовний варіант назви велосипеда, який також траплявся на Житомирщині.
Важливо, що такі слова не означають, ніби їх вживали або вживають усі жителі області. Це саме локальні й регіональні варіанти, які могли жити в окремих селах, родинах або поколіннях.
Діалекти — це не помилки, а пам’ять про побут
Такі слова цікаві не лише звучанням. Вони показують, як люди називали звичайні речі у своєму щоденному житті. У когось удома стояла не просто банка, а «горлачка». Хтось у дитинстві просив покататися не на велосипеді, а на «лісапеді».
Саме тому діалекти зберігають більше, ніж окреме слово. У них лишаються сліди місцевого побуту, родинної мови, сусідських розмов і того світу, в якому жили наші бабусі й дідусі.
На Житомирщині до такої мовної спадщини придивлялися і раніше. Наприклад, дослідники культурно-мовної спадщини Полісся збирали в селах говірки, рецепти та місцеві звичаї.
Які ще слова пам’ятають родини на Житомирщині
У багатьох сім’ях і сьогодні живуть свої домашні слова, які нечасто почуєш у новинах чи книжках. Частину з них люди вважають звичайними, аж поки не виявляється, що в іншому місті або навіть сусідньому районі так уже не говорять.
Тому День української писемності та мови — це ще й привід розпитати старших у родині, які слова вони пам’ятають із дитинства. Іноді саме такі дрібниці розповідають про Житомирщину не менше, ніж підручники з історії.
А ви чули слова «горлачка», «лісапед» або «веломашина»? Можливо, у вашій родині були свої незвичні назви для звичайних речей.
