На щиті повернувся Герой
ЛЮБАШЕНКО ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ 16.09.1991 — 21.10.2026 рр.
Євген народився у м. Житомирі. Навчався у Житомирській загальноосвітній школі № 33 (нині Ліцей № 33). У 2006 році вступив до Житомирського агротехнічного коледжу, де опанував спеціальність «Механізація сільського господарства» та здобув кваліфікацію техніка-механіка. У 2012 році отримав базову вищу освіту за напрямом «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва».
До початку повномасштабного вторгнення Євген працював у сфері охорони. Він відповідально ставився до своїх обов’язків, вирізнявся сумлінністю та надійністю.
У 2016 році Євген створив власну сім’ю. Для нього родина була найбільшою цінністю та джерелом щастя. Він був люблячим сином, турботливим чоловіком і батьком. Мріяв про мирне майбутнє, будував плани, хотів бачити, як дорослішатимуть його донечки, радіти їхнім досягненням, дарувати їм любов, увагу та турботу. У нього було багато мрій і задумів, яким, на жаль, не судилося здійснитися через війну.
Євген запам’ятався як надзвичайно добра, щира, життєрадісна та комунікабельна людина. Він легко знаходив спільну мову з оточенням, умів підтримати словом, підбадьорити жартом і подарувати гарний настрій. Його щирість, людяність і душевне тепло назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав. Для родини він був надійною опорою, для друзів — вірним товаришем, для побратимів — вірним бойовим братом.
Повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, докорінно змінила життя Євгена та його родини. У квітні 2022 року він добровільно став на захист рідної землі. Мужньо виконував військовий обов’язок, захищав Україну на Лиманському, Куп’янському та Донецькому напрямках. Продовжував відстоювати незалежність своєї держави на Покровському напрямку.
За вірність Військовій присязі та виявлену мужність Євген був відзначений нагородою Президента України «За оборону України» та знаками народної пошани. Відданість військовій справі, стійкість і мужність здобули йому глибоку повагу серед побратимів та командирів. Його бойовий шлях став прикладом незламності духу та вірності Батьківщині.
21 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині старший лейтенант Любашенко Євген Володимирович героїчно загинув…
У глибокій скорботі дружина, діти, батьки, рідні, близькі, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
