Один російський удар по котельні — і в Житомирі без тепла залишилися 140 житлових будинків. Школи, які втратили опалення, тимчасово переводять на дистанційне навчання, а дітей із частини садочків — до інших закладів. Це наслідки атаки 7 листопада, про які повідомила Житомирська міська рада.
І все це — на п’ятому році повномасштабної війни, коли Росія давно зробила українську енергетику та теплопостачання одними з головних цілей своїх атак.
Водночас способи інженерного захисту таких об’єктів уже існують. В Україні встановлюють антидронові сітки, габіони, бетонні бар’єри та спеціальні укриття. Частину цих рішень можна побачити на офіційних фотографіях українських державних установ.
Тому після чергового удару в Житомирі виникає питання: як місто планує захищати котельні від наступних атак і наскільки швидко зможе відновлювати тепло, якщо обладнання знову буде пошкоджене?
Одна пошкоджена котельня — проблеми для цілого району
Увечері 7 листопада російська атака пошкодила обладнання однієї з котелень Житомира. Вранці наступного дня без централізованого опалення залишалися 140 будинків. Без тепла опинилися також заклади освіти та поліклініки.
Комунальники працювали всю ніч. Частину споживачів почали переводити на іншу котельню, одну міську лікарню вже забезпечили теплом. Про масштаб пошкоджень і відновлення опалення ми повідомляли раніше.
Згодом міська рада повідомила про зміни в роботі освітніх закладів. Школи без опалення переходять на дистанційне навчання, а вихованців садочків тимчасово розподіляють між іншими закладами. Батьків інформують через шкільні та батьківські чати.
Отже, пошкодження одного теплового об’єкта вплинуло одночасно на житлові будинки, навчання дітей і роботу міських служб. Перепідключення до іншої котельні допомагає повертати тепло, але потребує часу та роботи аварійних бригад.
Котельню можна прикрити сітчастим каркасом. Як це працює?
Найпомітніший із сучасних способів пасивного захисту — конструкція, схожа на великий металевий каркас із натягнутою сіткою. Вона може утворювати захисний навіс або зовнішню оболонку навколо обладнання.
Ідея полягає в тому, щоб створити додаткову перешкоду між дроном та обладнанням, яке потрібно зберегти. Такі конструкції вже використовують для захисту інфраструктури. Але їхню ефективність визначають характеристики загрози та професійний інженерний проєкт.
У дослідженні Міжнародного енергетичного агентства, опублікованому 4 листопада 2026 року, антидронові сітки прямо названі серед засобів пасивного захисту української енергетики.
Є й інші рішення.
Якими конструкціями захищають енергетичні об’єкти
Антидронові сітки. Їх встановлюють на спеціальних опорах або каркасах. Вони створюють додатковий бар’єр від окремих типів безпілотників та уламків. Така конструкція може бути частиною захисту, але не гарантує збереження обладнання після прямого влучання важкого ударного дрона.
Габіони. Це великі металеві сітчасті короби, заповнені камінням або іншим придатним матеріалом. Їх використовують як захисні бар’єри, що можуть затримувати уламки та зменшувати наслідки вибуху поблизу.
Залізобетонні укриття. Значно складніші й дорожчі споруди, розраховані на серйозніші ударні навантаження. В Україні такі рішення вже застосовують для окремих об’єктів енергетики.
Резервне живлення та альтернативні джерела тепла. Вони потрібні для того, щоб система могла продовжувати роботу під час перебоїв з електрикою або швидше відновитися після пошкодження. Серед варіантів — резервні генератори, взаємне підключення теплових мереж, модульні котельні та розосереджені джерела теплопостачання.
Міжнародне енергетичне агентство розділяє інженерний захист на рівні. Сітки, габіони й мішки з наповнювачем належать до першого рівня, який насамперед зменшує небезпеку від уламків. Для захисту від прямих ударів безпілотників застосовують посилені залізобетонні конструкції.
Важливо й те, що котельня — складний теплотехнічний об’єкт. Захисна споруда має враховувати вентиляцію, відведення продуктів згоряння, пожежну безпеку й можливість ремонту обладнання. Просто натягнути над нею звичайну сітку без інженерного розрахунку було б небезпечним рішенням.
В Україні вже будують такий захист
Ще у 2023 році Державне агентство відновлення повідомляло про застосування габіонів і великих захисних контейнерів на енергетичних об’єктах. Для посилення захисту від ударних безпілотників почали зводити бетонні конструкції.
За даними Агентства відновлення, у 2025 році воно завершило будівництво інженерного захисту другого рівня на 22 об’єктах критичної інфраструктури.
Тобто ці технології вже застосовують в Україні. Проте захист електричної підстанції й котельні потребує різних проєктних рішень. Для теплового господарства важливі також можливість швидкого ремонту та резервні способи подачі тепла.
Міжнародне енергетичне агентство наголошує: фізичний захист потрібно передбачати під час ремонтів і модернізації критичної інфраструктури. Водночас переобладнання вже діючих об’єктів складне й потребує значних коштів.
Чому важливо захистити тепло, навіть коли й так бракує електрики
У теплопостачання є зв’язок з електромережею, який мешканці особливо відчувають під час аварій.
Коли зупиняється централізоване опалення, люди частіше вмикають електрообігрівачі. Навантаження на електромережу зростає саме тоді, коли вона й без того може працювати з обмеженнями.
Цю проблему окремо підкреслює Міжнародне енергетичне агентство. За його оцінкою, понад 30% українських домогосподарств залежать від централізованого теплопостачання. Тому захист котелень допомагає зменшувати ризики не лише для опалення, а й для електропостачання.
На Житомирщині після атак 7–8 листопада діяли погодинні відключення електроенергії. За ранковими даними обласної влади, обмеження стосувалися понад 312 тисяч споживачів у більш ніж тисячі населених пунктів.
А як захищають критичну інфраструктуру в Ізраїлі?
Ізраїль має багаторічний досвід підготовки цивільної інфраструктури до надзвичайних ситуацій. Його підхід спирається на поєднання фізичного захисту, систем оповіщення, протиповітряної оборони та координації служб.
Ізраїльське Національне управління з надзвичайних ситуацій координує роботу державних і місцевих органів, а також підготовку життєво важливих підприємств до криз.
Це корисний для Житомира принцип: захисна конструкція має бути частиною ширшого плану, за яким тепло, вода, електрика й медична допомога продовжують працювати після ударів. Власні проблеми із захистом критичних об’єктів Ізраїль також визнає — їх розглядає державний аудитор.
Держава виділяла мільярди на захист. Житомирщина була серед регіонів
27 березня 2026 року Кабінет Міністрів України виділив понад 9,2 мільярда гривень на інженерний захист критичної інфраструктури та плани стійкості регіонів.
З цієї суми 3,45 мільярда гривень передбачили для обласних державних адміністрацій 12 регіонів. Житомирська область була серед них. Про це повідомило Міністерство економіки України.
Тому до питання захисту житомирських котелень додається фінансове: яку частину доступних державних, обласних та міських ресурсів спрямували на стійкість саме теплопостачання?
Для жителів міста важливий результат цих витрат — менше аварійних відключень тепла та швидше відновлення після атак.
Що можуть зробити міська рада та обласна влада
Житомирська міська рада може ухвалювати бюджетні рішення щодо комунального господарства міста, передбачати кошти на модернізацію муніципальних об’єктів і доручати відповідним підприємствам готувати проєкти.
Житомирська обласна військова адміністрація координує заходи стійкості на рівні регіону та взаємодію з державними структурами. Обласна рада може брати участь у фінансуванні в межах своїх бюджетних повноважень. Для об’єктів різних власників відповідальність і порядок погодження будуть різними.
Практичним кроком для Житомира могла б стати спільна програма захисту міського теплопостачання. Вона має починатися з оцінки ризиків спеціалізованими інженерами та визначати, де доцільні сітчасті конструкції, де потрібні посилені укриття, а де найбільшу користь дадуть резервні джерела тепла й електрики.
Таку програму можна фінансувати поетапно — залежно від готовності проєктів та доступних бюджетних і державних ресурсів.
Після атаки 7 листопада житомирські тепловики показали, наскільки важлива можливість перевести споживачів на іншу котельню. Саме такі резервні схеми разом з інженерними укриттями можуть зменшувати наслідки наступних ударів.
Питання, на яке тепер потрібна відповідь міської та обласної влади, цілком конкретне: який захист теплопостачання Житомира вже створено, що заплановано далі та коли ці заходи будуть виконані?
